Сутність та організаційне забезпечення майнового потенціалу підприємства (Код: 109)

Рейтинг:
Сутність та організаційне забезпечення майнового потенціалу підприємства
zoom Увеличить изображение
Цена: 250.00 грн
Количество: 

1

ЗМІСТ

   

Стор.

 

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1.

СУТНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЙНОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

6

 
  1. Принципи формування майнового потенціалу
  2. Фінансово-економічні аспекти майнового потенціалу підприємства
  3. Структура майнового потенціалу підприємства

6

   

14

   

20

РОЗДІЛ 2.

ДІАГНОСТИКА МАЙНОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ, ЩО ЇХ ОБУМОВЛЮЮТЬ, НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ПОЛТАВАКОНДИТЕР»

40

 

2.1Загальна оцінка господарсько – фінансової діяльності підприємства

40

 

2.2 Фактори формування, що обумовлюють майновий потенціал

50

 

2.3 Діагностика майнового потенціалу  ПАТ «Полтавакондитер»

56

РОЗДІЛ 3.

ОПТИМІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ МАЙНОВИМ СТАНОМ ПІДПРИЄМСТВА

61

 

3.1 Шляхи вдосконалення використання майнового потенціалу підприємства

61

 

3.2 Система показників для оцінки ефективного використання майнового потенціалу підприємства

70

 

3.3 Моделювання ефективності використання майнового потенціалу ПАТ «Полтавакондитер»

73

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

84

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

96

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

99

 

ДОДАТКИ

103

РОЗДІЛ 1.
СУТНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЙНОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Принципи формування майнового потенціалу

Вивчення еволюції наукового розуміння терміна «потенціал» дає змогу зробити висновок, що його запровадження в економічні дослідження було пов'язане з розробкою проблем комплексної оцінки рівня розвитку виробничих сил у двадцяті роки минулого століття.
Існують різні точки зору щодо визначення поняття «потенціал».
Так, Воблий К.Г. розглядає потенціал виробничих сил як потенційну можливість країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення [3, с. 69-78]. На думку Вейца В.: «Потенційні виробничі сили – не тільки матеріальні елементи, а також ті чи інші матеріальні умови, за яких здійснюється виробничий процес» [8, с189-200]. Струмилін С. Г. cтверджує, що економічний потенціал – сукупна виробнича сила праці всіх працездатних членів суспільства [19, с. 36-69]. Нємчинов В. С. розглядає потенціал розширеного виробництва як ресурсні можливості національної економіки для здійснення економічного зростання. Анчишкін 0. І. дає таке визначення: «Виробничий потенціал - це сукупність ресурсів, які в процесі виробництва набирають форми чинників виробництва» [3, с. 15-18]. Абалкін Л. І. стверджує, що потенціал – це узагальнена збірна характеристика ресурсів, прив'язана до місця й часу [6, с. 78-93]. На думку Архангельського В. М.: «Потенціал – це засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв'язання певної задачі» [7, ст. 63-78]. Рєпіна І. М. розглядає підприємницький потенціал як сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, технічних, фінансових, інноваційних і т. п.), навичок і можливостей керівників, спеціалістів та інших категорій персоналу щодо виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення сталого функціонування та розвитку підприємства [6, с. 76-77]. Олексюк 0. І. розглядає потенціал підприємства як максимально можливу сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив (можливостей) якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання (ситуаційно-ринкова складова) з урахуванням ресурсних, структурно-функціональних, часових, соціокультурних та інших обмежень [6, с. 79-81].
У розвитку сучасних уявлень про потенціал можна виділити три напрямки. Представники першого (Д. Черников, С. Бєлова, Є. Фігурнов) стверджують, що потенціал – це сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних видів ресурсів. До складових потенціалу в цьому розумінні відносять відповідні трудові, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, які залучаються у сферу вдосконалення виробництва. Сюди ж включають і сукупність ресурсів, яка забезпечує необхідний рівень підприємства виробництва та управління, а також ресурси сфери освіти і перепідготовки кадрів. «Ресурсне» розуміння потенціалу має важливе значення для планування та управління виробничою діяльністю, але не вичерпує найістотніших його характеристик.
Друга група авторів (М. А. Іванов, Ю. Г. Одегов, К. Л. Андреєв) розглядає потенціал як систему матеріальних та трудових чинників (умов, складових), що забезпечують досягнення мети виробництва. Основою для такого підходу є висловлювання К. Маркса про те. що засоби праці, предмети праці та робоча сила як чинники виробництва та елементи утворення нового продукту виступають як можливості, що підкреслює їхній потенційний характер. Для перетворення цих можливостей на дійсність «вони мають з'єднатися». Вони стверджують, що дослідження ефективності розвитку економіки мають базуватися не на досягнутому рівні використання ресурсів, а на потенційних можливостях виробництва.
Учені третього напрямку (І. Ансофф) розглядають потенціал як здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання. Вчені третього напрямку (І. Ансофф та інші) розглядають потенціал як здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання.
Потенціал класифікують за певними ознаками (рис. 1.1)

2

 

Отзыв
Оставить отзыв
Имя
E-mail
Текст комментария
Оценка для товара