Кількісна та якісна оцінка основних елементів системи управління підприємства; Управління фінансово-економічною підсистемою підприємства. (Код: 50)

Рейтинг:
Кількісна та якісна оцінка основних елементів системи управління підприємства; Управління фінансово-економічною підсистемою підприємства.
zoom Увеличить изображение
Цена: 150.00 грн
Количество: 

1

Вступ

Тема 1. Теоретична частина за темою дипломної роботи

Тема 2. Кількісна та якісна оцінка основних елементів системи управління підприємства

Тема 3. Управління фінансово-економічною підсистемою підприємства

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Метою переддипломної практики є поглиблення та закріплення набутих теоретичних знань з основних професійно орієнтованих дисциплін, опанування сучасними прийомами та методами прийняття управлінських рішень, розроблення пропозицій щодо впровадження найновіших технологій управління підприємством; систематичного оновлення та творчого застосування набутих знань у практичній діяльності при вирішенні завдань діяльності, які постають при реалізації ключових функцій менеджменту.

Переддипломна практика сприяє підготовці студента до виконання дипломної бакалаврської роботи, формує необхідне інформаційне забезпечення відповідно до обраного об’єкта дослідження, апробації розроблених пропозицій.

Тема 1. Теоретична частина за темою дипломної роботи

Тема: «Організація інтернет-маркетингу у практичній діяльності підприємства»

Умови функціонування сучасної економіки, які характеризується гострою конкуренцією, вимагають від керівництва компаній постійної модернізації бізнес-процесів підприємства, використання інноваційних технологій. Впровадження комплексу Інтернет-маркетингу дозволяє сучасним українським підприємствам автоматизувати процес взаємодії з клієнтами, надаючи індивідуальне обслуговування в зручний час, ефективно організувати зворотний зв'язок, оперативно отримувати маркетингову інформацію і на цій основі приймати ефективні, обґрунтовані маркетингові рішення, проводити високоефективні рекламні кампанії. Отже використання новітніх технологій Інтернет-маркетингу сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства, а для деяких ринків з часом може стати бар’єром виходу на ринок.

Особливості застосування Інтернет в маркетинговій діяльності досліджувалися багатьма теоретиками та практиками. Серед   них В.Д. Байков, О.С. Варвиш, К. Вертайм, Ф. Вірін, В.А. Висоцька, Л. Вундерман, Р. Гавриш,  Т.П. Данько, Д. Еймор, С.М. Ілляшенко, С. Кадулін,  О.В. Китова,  Р.А. Костяєв, М. Котін,  І.Л. Литовченко, Маслак, О.Ю. Паньковецький, О.А. Петрик, В.П. Пилипчук, В. Л. Плескач, Ю.В. Попова, І.В. Успенський, Я. Фенвік, Б. Халліган, В. Холмогоров, Дж. Шах, Ю.С. Шипуліна, А.В. Юрасов та інші. В теоретичних та практичних розробках розглянуто й розкрито сутність Інтернет-маркетингу, його основні інструменти, проблеми та тенденції застосування в електронному бізнесі. Але на основі аналізу досліджень та публікацій щодо Інтернет-маркетингу був зроблено висновок, що у багатьох роботах, особливо у роботах практиків, електронний маркетинг, трактується у вузькому його розумінні. Здебільшого його розглядають лише на рівні окремих інструментів, наприклад, просування ідей, товарів і послуг через Інтернет, або як середу для пошуку інформації та продажу своїх товарів та послуг. Крім того, швидкий розвиток Інтернет-технологій, поява нових напрямків електронного бізнесу приводить до появи нових інструментів маркетингу в Інтернет. Отже виникає необхідність систематизації інструментів Інтернет-маркетингу з урахуванням нових технологій.

Існують різні підходи до визначення Інтернет-маркетингу або електронного маркетингу. Так Інтернет-маркетинг (англ. Internet marketing) розуміють як виконання послідовних дій у вирішенні маркетингових завдань, використовуючи можливості мережі Інтернет. Основна мета – отримання максимального ефекту від потенційної аудиторії сайту.

Інтернет-маркетинг – це просування товарів і послуг на ринку продавця за допомогою Інтернет-технологій, що використовують спеціальні інструменти (інструменти Інтернет-маркетингу) [1].

Електронний маркетинг – це соціальний та управлінський процес, спрямований на задоволення потреб споживачів у мережі Інтернет при створенні пропозиції та обміну товарів / послуг за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій [2, c. 192].

Інтернет-маркетинг – це побудова маркетингових комунікацій через Інтернет. Це зовсім не самостійна область, а просто інструмент для маркетингу, що володіє своїми особливими властивостями. Інтернет-маркетинг – це інструмент, який вирішує частину завдань маркетингу компанії, і не більше [3, c. 12].

Інтернет-маркетинг можна визначити як теорію та методологію організації маркетингової діяльності у середовищі Інтернету [4, c. 30].

 Під терміном Інтернет-маркетинг розуміється теорія і методологія організації маркетингу в гіпермедійному середовищі Інтернету [5].

Отже при визначенні Інтернет-маркетингу автори мають доволі різні думки: від підходу до Інтернет-маркетингу як до інструменту просування до визначення як теорії та методології маркетингової діяльності в новому гіпермедійному середовищі.

Спираючись на концепцію маркетингу, яка передбачає, що уся діяльність організації повинна мати за головну мету задоволення потреб користувачів, оскільки це – найкращій шлях досягнення власних цілей росту та підвищення рентабельності організації [6, с. 15], а також на вище приведені визначення, можна дати наступне визначення Інтернет-маркетингу. Інтернет-маркетинг – це процес використання сучасних інформаційних Інтернет-технологій при проведені маркетингових досліджень, розробки товару, встановлення ціни, доведення до споживача та впровадження нових підходів з стимулювання збуту з метою максимального задоволення потреб споживачів через інноваційну організацію матеріального та інформаційного обміну.

Отже в електронному маркетингу використовуються ті ж самі елементи комплексу маркетингу — 4Р (продукт — product, ціна — price, канал розподілу — placement та просунення — promotion), але кожний елемент має свої особливості.

Товарна політика в Інтернет має свої особливості, які обумовлено характеристиками аудиторії Інтернет, специфічними особливостями процесів комунікації й деякими іншими факторами.

Під товарною політикою розуміється маркетингова діяльність, яка пов'язана із плануванням і здійсненням сукупності заходів і стратегій з формування конкурентних переваг і створення таких характеристик товару, які роблять його постійно цінним для споживача й, тим самим, задовольняють ту або іншу його потребу, забезпечуючи відповідний прибуток фірмі [5].

Проведення успішної товарної політики в Інтернет може охоплювати всі три рівня товару та включати наступні інструменти:

1. Товар за задумом:

1.1. Пошук нових ідей матеріальних товарів за допомогою активних та пасивних маркетингових Інтернет-досліджень з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

1.2. Розробка та пропозиція товарів та послуг в електронному вигляді [4, с. 34-35]:

- інформаційні та розважальні продукти;

- символи, концепції, жетони;

- процеси та послуги.

1.3. Взаємодія між підрозділами компанії в процесі розробки нових товарів може здійснюватися на основі використання системи Інтранет.

Інтранет – це Інтернет системи, розгорнені усередині корпоративних мереж компаній, призначені, в першу чергу, для зберігання і представлення внутрішньо-корпоративної інформації, а також для організації комунікацій між відділами компанії. Розвинені Інтранет системи інтегровані з корпоративними системами електронної пошти, системами планування часу і системами документообігу [7].

2. Товар у реальному виконанні – забезпечення задоволеності покупця через створення іміджу, марки товару, розвиток Інтернет-бренду, формування суспільної думки й створення задоволеності покупця від придбання й використання даного товару.

2.1. Вибір імені домену – доменне ім’я марки повинне бути таким же, як й її назва, простим і легким у використанні.

2.2. Робота над підвищенням популярності Інтернет-марки засобами он-лайн та офф-лайн реклами – створення спонтанного знання марки, top of mind.

2.3. Формування кредиту довіри. Згідно моделі Еггера Ф.Н.,  довіра в електронному бізнесі формується за рахунок наступних факторів [8, с. 67-68]:

1) фільтри попередньої взаємодії – фактори, які можуть вплинути на довіру покупця в он-лайн бізнесі до того як будь-яка он-лайн взаємодія буде мати місце: психологія користувача, набутий досвід купівель он-лайн та офф-лайн, певна інформація рекламного характеру та отримана з надійних джерел;

2) властивості інтерфейсу – фактори, які формують перше враження про веб-сайт: брендинг та зручність використання (юзабіліті);

3) інформативність – оцінка компетентності компанії (достовірність інформації поданої на сайті, умови договору та функції, які може виконувати компанія) та оцінка ризиків, пов'язаних з потенційною співпрацею (оцінка безпеки он-лайн транзакції, тобто, ознайомлення з політикою безпеки та конфіденційності,можливостями використання шифрування замовлень, а також участь довіреної третьої сторони);

4) управління відносинами – фактори, що відображають вплив своєчасної, актуальної та персоналізованої взаємодії постачальника та покупця на розвиток довіри. Така взаємодія може виникати як до купівлі: контактування з продавцем, відповіді на питання, швидкий зворотній зв’язок, особисте ставлення; так і після неї: відображення прийняття замовлення, процесу його обробки, своєчасна доставка, стан та якість отриманого товару, швидка можливість вирішення проблем та гарантійне обслуговування.

3. Товар з підкріпленням – створення характеристик, що формують привабливість товару й попит на нього. Оптимальним варіантом реалізації цього елементу є створення та підтримка веб-сайту організації та надання клієнтам наступних сервісів:

1.1. Надання інформації про товар – реалізується за рахунок інструментів для проведення порівняльного аналізу його характеристик з аналогами. Цей напрямок може включати: інструменти, що дозволяють покупцеві вибрати товар; можливість ознайомитися з максимальною кількістю характеристик товару – його описом, техніко-експлуатаційними характеристиками, зображенням і т. д.

1.1. Он-лайн консультації – відвідувачі отримують вичерпні відповіді на свої запитання в режимі «реального часу».

1.1. Замовлення товару – система замовлення може бути частково або повністю автоматизована. Вона повинна бути зручною та зрозумілою споживачу. Використання чітких текстових та графічних пояснень дозволяє виконати ці вимоги в середовищі Інтернет якнайкраще.

1.1. Frequently Asked Questions (FAQ – питання, що часто задають) – подання такої інформації важливо не тільки для існуючих, але і для потенційних споживачів продукції, для переконання їх у необхідності здійснення покупки саме в даній фірмі [9, с. 77].

1.1. Механізм додаткового зворотного зв'язку – надання адекватної підтримки споживачам шляхом відстеження й аналізу їхніх запитів.

Переваги реалізації товарної політики в Інтернет:

- можливість проведення тестування та адаптації товару до конкретного споживача;

- швидке виведення на ринок товарів та послуг  (особливо тих інформаційних);

- нові можливості визначення оптимального асортименту товарів та перспективи його оновлення;

- підвищення довіри до офф-лайнового бізнесу через створення якісного сайту.

Дослідження основних заходів маркетингової політиці ціноутворення в Інтернет показали, що віртуальний простір сприяє новим методам та формам ціноутворення. Особливо це стосується фірм у режимі реального часу. Типовими заходами є [9, с. 101]:

1. Віртуальні аукціони:

      Англійський аукціон – ведучий називає запропоновану ціну поки не залишиться учасник, готовий перебити останню оголошену заявку у онлайновому режимі.

     Голландський аукціон – первісна ціна встановлюється висока і через регулярні проміжки часу знижується. Перший учасник, що погоджується на поточну ціну, одержує стільки товарів за цією ціною, скільки захоче.

    Аукціон без оголошення заявок – кожний з потенційних постачальників може зробити тільки одну заявку і не знає, що пропонують інші. Фірма відштовхується від цінових пропозицій, що вона очікує від конкурентів.

2. Он-лайнові орендні ринки – поширені на ринку цифрових продуктів. Варіантом оренди або ліцензування виступає ціноутворення, засноване на передплаті. Фірма продає право користування частиною створеного нею інформаційного продукту (наприклад, бази даних). Ціна такого продукту не ґрунтується на граничних витратах обслуговування споживача або загальних витратах на його створення, а залежить від загального числа передплатників [4, с. 35].

3. Групове ціноутворення – приватні особи та організації об’єднуються в групи для спільних покупок за більш низькими цінами (ціна «у складчину»).

4. Керування прибутком – пов’язано, як правило, з галузями, що надають послуги (готельне господарство, пасажирські авіаперевезення), являють собою оптимізаційну модель, засновану на прогнозуванні попиту для ринкових мікросегментів.

Переваги реалізації ціноутворення в Інтернет:

- можливість застосування індивідуального ціноутворення;

- відкритість інформації про рівень цін конкурентів;

- можливість запропонувати товар споживачеві за більш низькими цінами ніж у офф-лайновому бізнесі.

Маркетингова політика розподілу — це діяльність підприємства з організації, планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням виробленої продукції від місць її видобутку чи виробництва до місць використання чи споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей [10, с. 170].

Політика розподілу в Інтернет також має свої особливості.

1. Реалізація товарів через Інтернет – може здійснюватися повністю або частково автоматизовано.

1.1. Реалізація через Web-вітрини – прості системи розміщення прайс-листів з можливістю прийому замовлень, які найкращим чином підходять для систем малого і середнього бізнесу. Web-вітрини не мають інтерактивних інтерфейсів управління і вони не зв'язані напряму з бізнес додатками компанії. Обмін даних з Web-вітриною проводиться менеджерами уручну, за допомогою передачі файлів [7].

1.2. Реалізація через Інтернет-магазини – повнофункціональні системи ведення Інтернет торгівлі з індивідуальними бізнес-схемами взаємодії із споживачами, містять спеціалізовані бек-офіси для видаленого інтерактивного управління [7].

1.3. Торгові Інтернет системи – складні і могутні системи ведення торгових операцій через Інтернет, в яких повністю інтегровані торгові процеси офф-лай і он-лайн бізнесу компаній. Досягається це за рахунок інтеграції зовнішнього Інтернет-магазину з системами складського обліку, торгово-обліковими і бухгалтерськими системами, а для крупних корпорацій – з ERP системами [7].

1.4. Інтернет системи постачання – системи цього типу (e-procurement, e-SCM – supply chain management) дозволяють проводити через Інтернет закупівлі сировини, витратних матеріалів і комплектуючих, необхідних для забезпечення виробничого процесу підприємства. Використовуються крупними корпораціями для організації ефективних систем взаємодії з постійними постачальниками і суміжниками. Інтегруються в ERP-системи корпорацій, у відповідний SCM модуль [7].

2. Проведення оплати через Інтернет – може бути організована наступними засобами:

- Оплата готівкою кур'єру.

- Оплата банківським переказом.

- Післяплата на пошті банківським переказом.

- Оплата за допомогою платіжних систем Інтернет та платіжних карт.

3. Реалізація товарів через Інтернет-посередників:

3.1. Торгові ряди – Інтернет-системи, об'єднуючі в єдиний каталог багато каталогів Web-вітрин і Інтернет-магазинів, що полегшує покупцю зробити вибір товару, що цікавить його, серед декількох пропозицій від різних постачальників [7].

3.2. Аукціони – Інтернет-системи для проведення віртуальних аукціонів. Розрізняють прямі і зворотні аукціони, коли ціну товару змінюють відповідно або покупці, або продавці [7].

3.3. Торгові майданчики (marketplace) – системи ведення торгових операцій через Інтернет, які дозволяють здійснювати торгові операції одночасно багатьом продавцям, постачальникам і покупцям. Часто галузеві торгові майданчики такого роду називають біржами, хоча продаються і купують на них зовсім не біржові товари. Основні учасники торгових майданчиків – крупні корпорації, а також їх постачальники і покупці [7].

3.4. Інформаційні посередники (контентні проекти):

- Каталоги, пошукові системи – окрім пошукового сервісу ці проекти надають сервіс іншого роду (організовують, наприклад, торгові ряди).

- Горизонтальні портали – Інтернет-проекти з різноманітним контентом і сервісом, розраховані на залучення широкої аудиторії.

- Контентні проекти і вертикальні портали – проекти, що спеціалізуються на наданні інформації і сервісу для обмеженого числа користувачів, з'єднаних загальним інтересом в якій-небудь сфері діяльності [7].

Переваги при використанні Інтернет-технологій у політиці розподілу:

- зниження витрат, пов'язаних з продажами;

- розширення числа потенційних покупців;

- зниження вартості управління замовленнями

- можливість вибору каналу розподілу.

Маркетингова політика комунікацій — це комплекс заходів, яким користується підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари чи послуги [10, с. 136].

Маркетингова комунікативна політика має такі специфічні інструменті в Інтернет:

1. Корпоративний сайт – це набір інформаційних блоків і інструментів для взаємодії з одним або декількома сегментами цільової аудиторії. Яка інформація буде представлена на ньому, які інструменти будуть задіяні, як вони взаємодіятимуть між собою – все це залежить від вибраної моделі бізнесу, короткострокових і довгострокових задач, а також від типу сегментів цільової аудиторії і можливості контактувати з нею тим або іншим способом [5].

Переваги корпоративного сайту як інструменту комунікативної політики в Інтернет [11]:

- збільшення продажів, розширення ринків збуту і утримання існуючих клієнтів;

- повна всебічна презентація продукції і послуг підприємства без географічних обмежень, на будь-якій мові, в будь-який зручний для споживачів час;

- оптимізація комунікацій з споживачами, партнерам;

- забезпечення ефективного зв'язку з контрагентами з будь-яких країн світу і можливість оперативного реагування на них, здійснення консультацій та забезпечення безпосереднього зв'язку з кінцевими споживачами продукції;

- посилення ринкової позиції та підвищення рівня довіри до підприємства

2. Контекстна реклама – принцип розміщення реклами, коли реклама орієнтується на зміст Інтернет-сторінки вручну або автоматично. Контекстна реклама може бути у вигляді текстових блоків, графічних банерів та відеороликів, може розміщуватися як на сторінках результатів пошуку, так і на сайтах, що встановили блоки контекстної реклами на своїх сторінках [12].

Переваги контекстної реклами:

- звертання тільки до цільової аудиторії;

- миттєва видимість у видачі пошукової системи;

- можливість оперативного аналізу та коригування рекламної кампанії;

- не потрібно оптимізувати сайт;

- керованість;

- «зручний» бюджет (клієнт сам визначає, скільки грошей готовий витратити).

3. Медійна реклама – це розміщення текстово-графічних рекламних матеріалів на сайтах, що представляють собою рекламний майданчик. Може використовуватися в якості носія для контекстної реклами. Наявність у банера гіперпосилання, можливості анімованого зображення і можливості дзвінка з банера на мобільний телефон (WOW-call) значно розширюють вплив медійної реклами.

Повне найменування емітента: Публiчне акцiонерне товариство "Укрндiпродмаш". Організаційно-правова форма емітента - Акціонерне товариство. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ емітента 14308836. Місцезнаходження емітента м.Київ Шевченкiвський р-н 04112 м.Київ вул.Дегтярiвська, 48. Міжміський код, телефон та факс емітента 044 483-82-21 044 483-82-25
Український науково-дослідний та конструкторський інститут продовольчого машинобудування створений в 1959р. Перетворений в ВАТ "Укрндiпродмаш" в 1996р. Статутний фонд з моменту створення ВАТ складає 747318.25 грн.
ПАТ "Укрндiпродмаш" виконує науково-дослiдницькi, дослiдно-конструкторськi роботи по створенню та впровадженню обладнання для переробних галузей агропромислового комплексу хлiбопекарської, кондитерської, цукрової та дрiжджової промисловостi. Крiм основної дiяльностi товариство є орендодавцем нежитлових примiщень. Науково-технiчна продукцiя товариства використовується на заводах шляхом освоєння серiйного виробництва.
Крім основної дiяльностi, Товариство є орендодавцем нежитлових приміщень. Науково-технічна продукція товариства використовується на заводах шляхом освоєння серійного виробництва.
Основними клієнтами ПАТ "Укрндiпродмаш" є: ПАТ "Калiновський машзавод", СП ДЗ ВАТ "Хiмтекстильмаш", ТОВ "Переяслав-Хмельницький з-д продтоварiв", ДПАТ "Київхлiб Бiлоцеркiвський хлiбокомбiнат", ТОВ "Хлiб Києва", БКК м.Києва.
Організаційно - управлінська структура – це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Ця конструкція має або формальний, або неформальний вираз і охоплює два аспекти:
1) вона охоплює канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками;
2) інформацію, яка передається цими каналами.
Організаційну структуру управління визначають також як категорію менеджменту, яка відображає організаційний бік відносин управління і становить єдність рівнів і ланок управління у їх взаємозв'язку.
Організаційна структура управління визначається також як склад, взаємозв'язки та супідрядність організаційних одиниць (підрозділів) апарату управління, які виконують різні функції управління ПАТ "Укрндiпродмаш".
Основу організаційної структури складає сукупність окремих , але тісно пов'язаних між собою видів діяльності, направлених на досягнення цілей організації. В рамках організації ці види діяльності об'єднуються в самостійні групи по ряду принципів, серед яких можна виділити: кількісний , часовий , цільовий , професійний , технологічний, інноваційний та інші.
Організаційна структура ПАТ "Укрндiпродмаш" представлена на рисунку 2.1.

2

Отзыв
Оставить отзыв
Имя
E-mail
Текст комментария
Оценка для товара