Розвиток ІТ-технологій в сільськогосподарському землекористуванні (Код: 63)

Рейтинг:
Розвиток ІТ-технологій в сільськогосподарському землекористуванні
zoom Увеличить изображение
Цена: 85.00 грн
Количество: 

1

Зміст

Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади розвитку інформаційного забезпечення в сільськогосподарському землекористуванні
1.1. Методичні аспекти ІТ-технологій в с/г землекористуванні
1.2. Світовий досвід розвитку ІТ-технологій
Розділ 2. Аналіз та оцінка розвитку ІТ-технологій в с/г землекористуванні
2.1. Аналіз організаційної структури розвитку ІТ-технологій
2.2. Аналіз методичного забезпечення розвитку ІТ-технологій
Розділ 3. Шляхи розвитку ІТ-технологій в с/г землекористуванні
3.1. Використання світового досвіду розвитку ІТ-технологій в Україні
3.2. Рекомендації вдосконалення законодавчого забезпечення розвитку ІТ-технологій
Висновки
Список використаних джерел

Вступ
Актуальність теми. Сучасний стан використання інформаційних технологій в процесах землекористування, управління земельними ресурсами не відповідає вимогам раціонального природокористування.
Найважливішою умовою ефективного функціонування нової системи регулювання комплексного територіально-галузевого господарювання на землі є його надійне інформаційно-аналітичне забезпечення у складі автоматизованих систем управління. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, потрібна значна, особливим чином сформована і спеціально оброблена інформація. Така інформація повинна формуватися спеціальною інформаційною системою.
Нині широкої і повної інформації не існує і її не містить жодна система. Зараз необхідна серйозна розробка вже нагромадженої і поповнення відсутньої інформації. Ця інформація повинна зосереджуватися в автоматизованих системах. Тому необхідно негайно виконувати роботу по аналізу та розробці інформаційно-аналітичного забезпечення управління земельними ресурсами, вирішити задачу автоматизованого управління земельними ресурсами та землекористуванням.
Потрібно зазначити, що в Україні темі "Використання автоматизованих систем в управлінні раціональним землекористуванням" поки що присвячено дуже небагато спеціальних досліджень, які б розширювали світоглядний спектр управлінської думки в цих напрямках. Разом з тим, в Україні були і є відомі фахівці інформатики та кібернетики: Глушков В.М., Михалевич В.І., Скурихін В.І., Тимофєєв Б.Б., Шкурба А.А., Стогній А.О., Костюк В.І., Павлов О.А., Згуровський М.З., Петров Є.Г., Малиновский Б.М., Морозов А.А., Кухтенко А.І., Івахненко Г.І., Сергієнко І.В., Палагін О.В. та інші. Тому, обрана тема курсової роботи є досить актуальною.
Метою дослідження є розвиток ІТ-технологій в сільськогосподарському землекористуванні.
Для досягнення поставленої мети у роботі поставлено і реалізовано наступні завдання:
- визначити методичні аспекти ІТ-технологій в с/г землекористуванні;
- розкрити світовий досвід розвитку ІТ-технологій;
- здійснити аналіз організаційної структури розвитку ІТ-технологій;
- провести аналіз методичного забезпечення розвитку ІТ-технологій;
- оцінити використання світового досвіду розвитку ІТ-технологій в Україні;
- запропонувати рекомендації вдосконалення законодавчого забезпечення розвитку ІТ-технологій;
Об'єктом дослідження є принципи, методи й інструменти розвитку ІТ-технологій в сільськогосподарському землекористуванні.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні аспекти розвитку ІТ-технологій в сільськогосподарському землекористуванні.
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти, що регулюють управління ІТ-технологій у землекористуванні.

Розділ 1.
Теоретичні засади розвитку інформаційного забезпечення в сільськогосподарському землекористуванні

1.1. Методичні аспекти ІТ-технологій в с/г землекористуванні

Інформаційні технології - це системно організована для вирішення завдань управління сукупність методів і засобів реалізації операцій, збору реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, обробки і захисту інформації на базі застосування розвиненого програмного забезпечення, використання засобів обчислювальної техніки і зв'язку [1, С. 262-265].
Нині в Україні існує багато інформаційних систем (реєстрів), зокрема реєстр платників податків (Державна податкова адміністрація), реєстр підприємств, установ та організацій (Держкомстат); реєстр будівель (БТІ) тощо. Але особливе значення має положення Земельного кодексу України про те, що державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів. Створення та запровадження в Україні єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру України (далі - АС ДЗК України), реалізованої в середовищі сучасних інформаційних технологій, забезпечить можливість більш ефективного управління земельними ресурсами, створить всі передумови для вдосконалення системи оподаткування та запровадження в Україні системи реєстрації прав власності на землю та іншу нерухомість, забезпечить формування інформаційної інфраструктури ринку землі.
Функціонування АС ДЗК України повинно базуватись, з одного боку, на принципах ведення Державного земельного кадастру, а з іншого - на загальносистемних принципах побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем. При створенні системи повинні бути реалізовані також принципи, які відображають специфіку системи, що полягає в її функціональному призначенні, а також в інтеграції семантичної та просторової інформації про об'єкти автоматизації. Крім того, повинні бути враховані принципи побудови корпоративних автоматизованих систем з розподіленими базами даних та мережевими, в тому числі Internet, технологіями забезпечення клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з локальними (базовими), регіональними та централізованими базами даних державного земельного кадастру. АС ДЗК України відноситься до класу відомчих автоматизованих інформаційних систем і її архітектура відображає організаційну структуру Держкомзему України. АС ДЗК України має ієрархічну трьохрівневу територіально розподілену структуру до складу якої входять:
• АС ДЗК базового рівня (на рівні міст Києва і Севастополя, міст обласного значення, адміністративних районів, крім районів у містах);
• АС ДЗК регіонального рівня (на рівні Автономної Республіки Крим, областей);
• АС ДЗК національного рівня (Держкомзему України).
На базовому рівні передбачається створення АС ДЗК м. Києва, АС ДЗК м. Севастополя, АС ДЗК адміністративних районів (всього 494 системи) і АС ДЗК міст обласного значення (всього 170 систем). На регіональному рівні передбачається створення АС ДЗК Автономної Республіки Крим та АС ДЗК областей (всього 25 систем). Створюється також одна АС ДЗК національного рівня, яка функціонує при Держкомземі України. Сукупність всіх зазначених систем і являє собою АС ДЗК України [2, С.22-27].
Зазначені підходи дадуть можливість своєчасно надавати повну й достовірну інформацію державним установам, органам місцевого самоврядування, банкам, податковим адміністраціям, юридичним і фізичним особам щодо земельно-кадастрової інформації, стану сплати земельного податку. А це, в свою чергу, дозволить підвищити ефективність управлінських рішень у сфері регулювання земельних відносин на місцевому рівні. Дослідження цих аспектів, безумовно, має стати підгрунтям для нових наукових розробок.
Головною метою запровадження АСДЗКУ є створення на основі застосування сучасних інформаційних та ГІС-технологій єдиного інформаційного середовища для ефективного управління земельними ресурсами, інформаційного забезпечення ринку землі, оподаткування, реєстрації прав на земельні ділянки та іншу нерухомість, інформаційної взаємодії з іншими автоматизованими системами [3, С.123-141].
Функціональне призначення АСДЗКУ полягає у забезпеченні і реалізації наступних функцій:
• створення кадастрових баз даних (семантичних та просторових) шляхом первинного обліку земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів та стандартів структури кадастрових баз даних;
• ведення в електронному вигляді індексних карт, чергових кадастрових планів та інших планово-картографічних матеріалів;
• реєстрації земельних ділянок, іншої нерухомості та прав на них;
• ведення в автоматизованому режимі Державного реєстру земель та Поземельної книги;
• надання інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;
• адміністрування баз даних, їх захисту та забезпечення санкціонованого доступу до них для різних категорій користувачів;
• підвищення оперативності і якості організаційно-управлінських рішень в сфері реформування земельних відносин на основі застосування сучасних інформаційних технологій та методів прийняття рішень;
• створення інформаційної бази для об'єктивного та ефективного оподаткування власників та користувачів земельних ділянок;
• забезпечення обміну кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастрами та автоматизованими інформаційними системами;
• створення муніципальних ГІС, територіальних кадастрів, багатоцільових кадастрів з метою комплексного управління регіоном включаючи можливість аналізу просторових даних, використання математичних та статистичних моделей всебічного аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, її моделювання та прогнозування.
• Інформація, що зосереджена в кадастрових базах даних АСДЗКУ, використовується підрозділами центрального апарату та місцевими органами Держкомзему, а також органами виконавчої влади та місцевими органами самоврядування в наступних цілях [13, С. С.290-294]:
• поточного управління земельними ресурсами;
• державного моніторингу та контролю за використанням і охороною земель;
• розробки проектів землеустрою та оптимізації землекористувань;
• здійснення заходів щодо раціонального використання та охорони земель;
• інвентаризації земель та ґрунтових обстежень;
• реєстрації прав власників та користувачів (в тому числі орендарів) земельних ділянок та іншої нерухомості;
• нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок;
• встановлення величини податків і орендної плати за землю тощо. Користувачами інформації баз даних АСДЗКУ є:
• підрозділи центрального апарату та місцеві органи Держкомзему;
власники та користувачі земельних ділянок;
• органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
• органи Державної податкової адміністрації;
• суди та правоохоронні органи, що мають у виробництві справи, пов'язані з конкретними земельними ділянками;
• нотаріальні контори при посвідченні угод стосовно трансакцій з земельними ділянками;
• особи, що мають право на спадщину на земельну ділянку;
• суб'єкти ринку землі;
інші фізичні та юридичні особи, якщо це передбачено відповідними законодавчими та нормативними актами.

2

Отзыв
Оставить отзыв
Имя
E-mail
Текст комментария
Оценка для товара