Інноваційне управління земельною власністю (Код: 57)

Рейтинг:
Інноваційне управління земельною власністю
zoom Увеличить изображение
Цена: 150.00 грн
Количество: 

1

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ
1.1 Методичні аспекти інноваційного управління земельною власністю
1.2 Законодавче забезпечення інноваційного управління земельною власністю
1.3 Зарубіжний досвід управління земельною власністю
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТА ОЦІНКИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ НА ПРИКЛАДІ МИКОЛАЇВА
2.1 Загальна характеристика інноваційного управління земельною власністю
2.2. Аналіз проблем розвитку інноваційного управління земельною власністю
2.3. Аналіз ефективності інноваційного управління земельною власністю
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ
3.1 Обгрунтування рекомендацій вдосконалення механізму управління земельною власністю
3.2 Впровадження інновацій в управління земельною власністю
3.3 Вдосконалення законодавств для підвищення ефективності управління земельними ресурсами
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
На сучасному етапі реформування земельно-майнових відносин власності неодмінною детермінантою розвитку продуктивних сил і земельних відносин є розвиток інноваційно-орієнтовного вектора аграрного сектора, в тому числі, однієї із важливих його складових – землекористування. Наукове визначення об'єктивної необхідності переходу на інноваційну модель зумовлена низькою ефективністю землекористування, посиленням деградаційних процесів ґрунтового покриву, суперечливим і складним характером земельних відносин у контексті завдань соціально-економічного розвитку регіону.
Дослідження економічних поглядів на історичному шляху щодо процесів інноваційного розвитку землекористування свідчать, що інноваційна діяльність не знаходить свого глибинного відображення в нових умовах господарювання на землі. Система поглядів, яка побутувала в економічних дослідженнях, спрямувала наукову думку в руслі догматизму та спрощення, через що остання не могла претендувати на сформовану економічну доктрину.
Кардинальна переорієнтація на інноваційний вектор розвитку землекористування на основі нарощування інвестицій з тим, щоб придати їм визначальну роль у раціоналізації землекористування в Україні почала поступово окреслюватись в останні роки незалежності України. Це яскраво простежується у наукових джерелах вітчизняних та зарубіжних вчених: В.Г. В'юна, С.М. Волкова, В.В. Горлачука, Б.М. Данилишина, Д.С. Добряка, М.І. Долішного, С.І. Дорогунцова, Л.Я. Новаковського, І.М. Песчанської, А.Я. Сохнича, Ю.І. Стадницького, А.Г. Тихонова, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, Ю.Ю. Туниці, П.П. Руснака, Й. Шумпетера та ін.
Публікації робіт згадуваних авторів формує встановлення певної ідеології в цьому сегменті науки, в результаті чого окреслюються концептуальні основи інноваційно-орієнтованого землекористування.Проте і досі в центрі публічної уваги залишається багато актуальних, але не розв'язаних проблем, які б розкривали теоретико-методологічне обґрунтування та методичні положення розвитку інноваційно-орієнтованого землекористування, що мають вирішальне значення у сфері життєдіяльності людей.Тому практична потреба розв'язання цих проблем, яка покликана забезпечити функціонування сталого землекористування і визначила актуальність дипломного дослідження.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ

1.1 Методичні аспекти інноваційного управління земельною власністю

Під інновацією розуміється процес інвестицій у нова¬ції, вкладення коштів у розробку нових техніки та технології, наукові дослідження.
Ретельний теоретичний аналіз всієї сукупнос¬ті підходів до визначення сутності терміна "інновація" показав, що вони мають певні недолі¬ки, а саме: не розкривають економічної сутності інновації, відсутні чіткі критерії визначення інно¬вації з позицій її економічних результатів. Вна¬слідок цього виникає ситуація, коли будь-яке нововведення можна трактувати як інновацію. Для більш глибокого розкриття поняття "інновація" варто використати системний підхід. На основі аналізу сутності поняття "Інно-вація" [4; 5; 6; 7; 8 ] нами зроблено узагальнююче його визначення для використання в термінологі¬чному апараті економіки землекористування, а саме: інновація - це впроваджена в практику но¬вація, при використанні якої в процесі викорис¬тання землі з'являється кінцевий результат у ви¬гляді суспільно корисного блага з обов'язковою умовою раціонального використання й охорони земель.
У цьому зв'язку можна окреслити специфічні ознаки інновацій у землекористуванні:
вони завжди пов'язані із практичним викорис¬танням оригінальних рішень у процесі вико¬ристання землі;
конкретна еколого-економічна і соціальна вигода не тільки для землевласників та земле¬користувачів, але і споживачів їх сільськогос-подарської продукції та ін.; зміст інновацій становлять якісні зміни проце-су використання землі.
Отже, інновації в землекористуванні стають головною "дієвою силою" теоретичних сценаріїв і практичної реалізації земельної реформи, сучас¬ної науково-технічної революції в землекористу¬ванні, відтісняючи інвестиції, які панують багато років у даній сфері як головний фактор економіч¬ного росту.
Тому подальший розвиток земельної політики необхідно планувати відповідно до стратегії ін¬новаційного розвитку, яка включає: збільшення внеску науки і техніки в розвиток економіки зем¬лекористування; забезпечення прогресивних пе¬ретворень у сфері матеріального виробництва; підвищення конкурентоспроможності сільського¬сподарської продукції на світовому ринку; зміц¬нення екологобезпеки землекористування; збере¬ження й розвиток сформованих наукових шкіл тощо.
Дослідження специфіки земельної сфери до¬зволило сформувати основні принципи земельної політики в інноваційній діяльності: правова охоро¬на інтелектуальної власності; інтеграція наукової, науково-технічної діяльності в практичну діяль¬ність землевласників та землекористувачів; підт¬римка конкуренції в сферах земельної науки і тех¬ніки; концентрація ресурсів на пріоритетних на¬прямках наукового розвитку землекористування; стимулювання ділової активності в науковій, нау¬ково-технічній та інноваційній діяльності; розви¬ток міжнародного наукового співробітництва.
Доцільно відзначити, що для формування умов інноваційно орієнтованого землекористу¬вання існує потреба у відкорегуванні функцій органів системи управління земельними ресурса¬ми, до яких необхідно віднести:
сприяння розвитку науки, у тому числі при¬кладної, підготовки наукових кадрів і мало¬го інноваційного підприємництва в землеко-ристуванні;
створення програм, спрямованих на підви¬щення інноваційної активності в сфері вико¬ристання землі;
формування державних замовлень на науко¬во-дослідні роботи щодо організації раціо¬нального використання й охорони земель; запровадження податкових та інших важелів державного регулювання, що формують активний вплив на ефективність інновацій¬них рішень у сфері землекористування; посередництво у взаємодії академічної, ву¬зівської та прикладної науки, що стимулює кооперацію в розвитку інноваційно орієнто¬ваного землекористування. Виходячи з даних функцій державна політика у сфері землекористування буде орієнтована на стимулювання сприятливого клімату для розвит¬ку інноваційних процесів у сфері використання землі.
Звернімо увагу на те, що науково-технічні розробки і нововведення у сфері землекористу¬вання виступають як проміжний результат науко¬во-виробничого циклу й у міру практичного за¬стосування перетворюються на науково-технічні інновації. Науково-технічні розробки й винаходи є додатком нового знання з метою їхнього прак¬тичного застосування, науково-технічної ж інно¬вації є матеріалізацією нових ідей і знань, відк-риттів, винаходів і науково-технічних розробок у процесі виробництва з метою їхньої комерційної реалізації для задоволення певних запитів земле-власників та землекористувачів.
Результати інноваційної діяльності в землекори¬стуванні оцінюються ефективністю їх реалізації.
У цьому контексті нами запропоновані такі види ефекту (табл. 1.1):

Таблиця 1.1

Види ефекту інновацій у землекористуванні [49, с. 37]

Вид ефекту

Сутність ефекту

Економічний

Полягає в отриманні економічних результатів науково-технічних розробок (інновацій)

Екологічний

Враховує вплив інновацій на екологічний стан земельних ресурсів

Науково -технічний

Підвищення науково-технічного рівня землекористування

Фінансовий

Розрахунок співвідношення фінансових витрат та результатів впровадження інновацій

Соціальний

Відображає зміни умов діяльності людини, господарюючої на землі

2

Отзыв
Оставить отзыв
Имя
E-mail
Текст комментария
Оценка для товара