Застосування землевпорядних кадастрових технологій в інвентаризації будівель та споруд (Код: 56)

Рейтинг:
Застосування землевпорядних кадастрових технологій в інвентаризації будівель та споруд
zoom Увеличить изображение
Цена: 85.00 грн
Количество: 

1

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ ТА СПОРУД
1.1. Інвентаризація земель
1.2. Інвентаризація споруд
1.3. Світовий досвід інвентаризації земель та споруд
Висновок до розділу 1
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ КАДАСТРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ ТА СПОРУД
2.1. Показники діяльності Головного управління Держземагентства Миколаївської області із застосуванням кадастрових технологій в інвентаризації земель та споруд
2.2. Реформування кадастрової системи в Миколаївській області
Висновок до розділу 2
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ
3.1 Розробка географічної інформаційної системи для узагальнення досліджень заповідних територій та проектування екологічної мережі Миколаївської області
3.2. Вдосконалення автоматизації земельних ресурсів на основі геоінформаційних систем
Висновок до розділу 3
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
Без належної інвентаризації земельного фонду України не може бути розвитку вільного ринку земель. Для прове¬дення цієї роботи Україні потрібен закон «Про інвентари¬зацію земель».
Інвентаризація, яка мала б проводитися кожні 15 років, повинна актуалізувати дані про землі, які фактично вико¬ристовуються (як із правовстановлюючими документами, так і без них),про землі,які є деградованими,забрудненими та потребують консервації; про площі земельних ділянок, їх категорії та цільове використання. Відсутність такої інфор¬мації загрожує негативними наслідками у правовому, кількісному та якісному аспектах земельної реформи.
Питання в цій галузі досі регулюються Положенням про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів від 1997 р., постановами Верховної Ради, Указом Президента й постановою Кабміну, ухваленими ще до прийняття чинного Земельного кодексу України. Фінансу¬вання покладено на місцеві ради, і це логічно, оскільки саме до місцевих бюджетів надходять кошти від земельного по¬датку. Проте Положення визначає лише порядок інвента¬ризації, однак не передбачає відповідальності за її невико¬нання. Іншими словами, відсутній законодавчий примус витрачати кошти на ці роботи. У результаті інформація, якою нині оперує держава, не може вважатися точною.
Слід зазначити, що витрати на інвентаризацію є свого ро¬ду інвестицією - адже точний «облік і контроль» дозволить збільшити надходження від земельного податку, отримати прибуток у вигляді зростання кількості суб'єктів оподатку¬вання, надходжень у вигляді сплати за оформлення права власності на землі. Врешті-решт, це означатиме соціальну справедливість (хто більше земель має,той більше податку платить) і законослухняність.
Системні дослідження з питань проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення висвітлені у працях багатьох вітчизняних вчених. Зокрема, проблему інвентаризації земель досліджували В.М. Горбатюк [2], Б.С. Гузар [3], В.Н. Дмитрусенко [2], В.М. Жук [1], Ю.Я. Лузан [1], А.Г. Мартин [5], В.В. Чудовець [7] та ін. Водночас, питання удосконалення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення в системі управління земельними ресурсами потребують подальшого дослідження, особливо в аспекті запровадження в Україні ринку земель.
Необхідність інвентаризації земельного фонду не викли¬кає жодних суперечок. Однак залишається питання, яким чином організувати цю масштабну роботу. Тому обрана тема курсової роботи досить актуальна.
Метою курсової роботи є дослідження сучасної методики проведення інвентаризації земельних ресурсів та обґрунтування пропозицій щодо її покращення в ринкових умовах господарювання.
Об'єктом дослідження є інвентаризація земель в системі управління ресурсами підприємства.
Теоретичною та методологічною основою проведеного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання явищ і процесів господарської діяльності. У процесі вивчення проблем інвентаризації земельних ресурсів використано методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, абстрагування та конкретизації, за допомогою яких було досліджено діючий механізм та особливості відображення результатів інвентаризації в обліку, визначено напрямки поліпшення документального забезпечення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення.

РОЗДІЛ 1
ОСНОВИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ ТА СПОРУД
1.1 Інвентаризація земель
В умовах становлення ринку земель інвентаризацію можна розглядати з двох позицій. З одного боку, інвентаризація є способом миттєвого одержання відомостей про наявні земельні ділянки для їх подальшого використання в обліку, з іншого, - це постійний нагляд та сукупність робіт, спрямований на встановлення правового режиму та фактичного стану використання земельних ділянок, їх меж, розмірів, складу угідь з метою виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, та розроблення заходів з усунення причин порушення земельного законодавства.
Як відомо, суб'єктами інвентаризації земель є замовники робіт з проведення державної інвентаризації земель (Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органи місцевого самоврядування), виконавці робіт з проведення державної інвентаризації земель (юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензію на проведення робіт із землеустрою) та власники й користувачі земельних ділянок, для яких інвентаризація - це, насамперед, елемент системи управління земельними ресурсами, що забезпечує інформаційну основу прийняття адекватних управлінських рішень у сфері регулювання земельних відносин, ефективного використання та охорони земель.
Таким чином, для землевласників та землекористувачів -сільськогосподарських підприємств - інвентаризація земель є не лише методом державного спостереження та контролю за станом і рухом угідь, а й одним із прийомів бухгалтерського обліку, за допомогою якого здійснюється внутрішня перевірка та документально підтверджується наявність, стан та оцінка майна підприємства з метою забезпечення достовірності даних обліку і звітності. Інвентаризація земель допомагає здійснювати періодичну перевірку кількості земель, що використовується у сільськогосподарському виробництві, та дозволяє визначити відповідність чи розходження даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю земельних ділянок. Окрім співставлення облікових документів, у процесі інвентаризації визначаються розходження в технічній документації та документах, що підтверджують право власності на неї, виявляються деградовані землі та землі, що тимчасово не використовуються або використовуються в аграрних підприємствах не за цільовим призначенням, а також уточнюються якісні характеристики земельних ділянок.
Введення в дію ринку земель вимагатиме від аграрних підприємств обов'язкового зарахування земельних ділянок сільськогосподарського призначення до складу об'єктів бухгалтерського обліку, а відтак - й проведення інвентаризації усіх земельних угідь (тих, що належать підприємству на правах власності, та тих, що взяті на правах користування та оренди). На сьогоднішній день, як свідчить практика, у переважній більшості аграрних підприємств інвентаризація земель проводиться несвоєчасно, з відхиленнями в порядку заповнення інвентаризаційних відомостей, а акти інвентаризації не надають повної інформації про земельні ресурси. Тому, за даними інвентаризаційних описів не виявляють порушення та неточності в облікових регістрах та супроводжувальній документації.
Відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків [5] й Методичних рекомендацій з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарських підприємств [6] інвентаризація земельних ділянок проводиться в розрізі видів сільськогосподарських угідь (рілля, пасовища, сіножаті, ліси, водойми, землі запасів), а результати інвентаризації земельних угідь заносяться до інвентаризаційного опису (ф. № Інв.-2сг). Проте, зазначений інвентаризаційний опис не містить даних про наявність документації на право власності та користування землею, місце розташування ділянок, кадастровий номер, балансову та нормативну грошову вартість, якісні характеристики, розміри ділянок, їх цільове використання, що, на наш погляд, значно знижує контрольну функцію обліку земельних ділянок. Для інвентаризації земель, що перебувають в оренді, в інвентаризаційному списку потрібно вказати власників земельних паїв та ділянок, площу виділеної землі та її якісні характеристики. Виходячи з цього, запропоновано доповнити інвентаризаційний опис земельних угідь (паїв) додатковою інформацією, яка допоможе здійснювати контроль за раціональним використанням угідь, наявністю правової документації на власні та орендовані земельні ділянки та їх грошовою вартістю (Додаток. 1).
Порядок проведення інвентаризації земельних ділянок визначається кожним підприємством самостійно, відповідно до обраної облікової політики. За Методичними рекомендаціями [6] інвентаризація земельних угідь, земель водного фонду, будівель та гідротехнічних споруд проводиться один раз на три роки. На наш погляд, щорічна інвентаризація земельних угідь не є обов'язковою, проте, вважаємо за доцільне щорічно перед складанням річної звітності перевіряти наявність установчих документів, договорів оренди, актів на право власності або сертифікатів та інших документів, що засвідчують право власності та користування земельними ділянками, оскільки впродовж року може відбутися переоформлення або закінчення договорів короткострокової та довгострокової оренди, вихід учасників зі своїм земельним паєм, купівля або обмін на інші види активів та ін. Одночасно слід провести взаємозвірку всієї первинної документації, регістрів аналітичного та синтетичного обліку та звітності.

2

Отзыв
Оставить отзыв
Имя
E-mail
Текст комментария
Оценка для товара