Еволюція і перспективи розвитку фінансового ринку України (Код: 118)

Рейтинг:
Еволюція  і перспективи  розвитку  фінансового ринку України
zoom Увеличить изображение
Цена: 150.00 грн
Количество: 

1

План
Вступ...........................................................................................3
1. Характеристика основних етапів становлення та розвитку фінансового ринку України...............................................................................5
2. Роль банків у процесі формування національної моделі фінансового ринку.........................................................................................12
3. Вплив діяльності небанківських фінансових установ на розвиток фінансового ринку в Україні............................................................15
4. Перспективи розвитку фінансового ринку України...........................20
5.Стратегії інтеграції України у світовий фінансовий ринок ..................27
Висновки....................................................................................32
Список використаних джерел..........................................................35
Додатки......................................................................................39

Вступ

Фінансовий ринок України на сучасному етапі свого розвитку має об'єктивні передумови для трансформації у високоефективний механізм забезпечення інвестицій для потреб економіки. Водночас ті проблеми, які постійно виникають через відсутність системного підходу в реформах, несумісність економічних методів управління і закономірностей розвитку ринкових інститутів, значні недоліки в правовому забезпеченні розвитку фінансового ринку мають негативний вплив на економічний стан країни, позначаються на формуванні економічної політики. Необхідно підкреслити, що на сучасному етапі функціонування фінансового ринку неможливо визначити базову модель його розвитку як основного механізму трансформації заощаджень в інвестиції, тобто чи формується модель із провідною роллю банків – банкоцентрична, чи формується модель, орієнтована на провідну роль ринку капіталу. Певною мірою цю проблему можна вирішити, проаналізувавши етапи становлення та розвитку фінансового ринку країни та дослідивши, в напрямку якої моделі розвивався ринок в той чи інший період часу.

1. Характеристика основних етапів становлення та розвитку фінансового ринку України

Якщо аналізувати еволюцію законодавчої бази, що регламентує розвиток фінансового ринку країни, то ринок почав формуватись ще в 1991 році з прийняттям Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» [1]. На нашу думку, період з 1991 по 1995 рік можна розглядати як підготовчий, оскільки в цей період фактично не існувало ще потужної приватної власності. Реально формування фінансового ринку України з появою сформованих базових його сегментів – грошового та ринку капіталу – почалося з 1995 року, коли почався етап масової великої приватизації, відбулось масове формування акціонерних товариств відкритого та закритого типів. У зв'язку з цим почався відносно реальний процес появи базових цінних паперів, що дозволив говорити про появу ринку капіталу в країні.
Отже, 1991-1995 рр. можна позначити як підготовчий період, характерними рисами якого є розроблення перших законодавчих документів, та наявність значної кількості державних органів, що тією чи іншою мірою регулювали створення ринку в країні. Якщо розглянути грошовий ринок країни, то в цей період закладено лише фундамент функціонування Національного банку України як центрального банку держави. Банківська система перебувала в зародковому стані. Власної нормативної бази не було. В більшості випадків користувались нормативно-правовими документами Держбанку СРСР. В цей час відбуваються створення самостійної банківської та грошової системи України, організація внутрішньодержавних і міждержавних розрахунків, кредитна підтримка економіки, опрацювання механізмів валютного регулювання і банківського нагляду, запровадження практики міжбанківських розрахунків на кореспондентських засадах, реформування монетарного менеджменту і статистики, започаткування співпраці із міжнародними фінансовими організаціями, а саме, Міжнародним валютним фондом, Європейським банком реконструкції та розвитку [2].
Стосовно ринку капіталу, то в цей період він, як і грошовий ринок, лише тільки починає формуватися. На відміну від грошового ринку та формування банківської системи країни, яка за часів радянської економіки мала хоча і державно-монополістичну форму, але все ж таки працювала, в тому числі мала досить потужну законодавчу базу, яка використовувалася в перехідний період, ринок капіталу в командно-адміністративній системі фактично не існував і тому і законодавчу базу, і самі фінансові інститути як такі створювали вперше. Це супроводжувалось цілим рядом проблемних питань, яких не існувало на грошовому ринку. На відміну від банків, які вже існували і проходили процес трансформації, були забезпечені фахівцями відповідного профілю діяльності і мали хоча і не з усіх точок зору прийнятну, але певну законодавчу базу, фінансових інститутів не було взагалі, фахівців даного напрямку діяльності також не існувало, законодавчої бази також не існувало. Крім того, на наш погляд, вагомим чинником, який прискорив саме розвиток грошового ринку країни на відміну від ринку капіталу було те, що через банки відбувався реальний рух грошових коштів, а фінансові установи створювалися перш за все саме для обслуговування процесу сертифікатної приватизації, де реальний рух грошових коштів був обмежений. Тому, з одного боку, процес приватизації заклав фундамент розвитку ринку капіталу, з іншого боку, вибір саме сертифікатного способу приватизації і не дозволив реально направити капітал у даний сектор фінансового ринку.
З точки зору розвитку ринку капіталу країни саме в 1991 році прийнято базовий законодавчий документ – Закон України «Про цінні папери та фондову біржу», який регулював формування та розвиток ринку капіталу та ринкової інфраструктури безпосередньо до 2006 р. В кінці 1991 року створено закрите акціонерне товариство «Українська фондова біржа», яке стало першим організатором торгівлі в країні. Українська фондова біржа була провідною структурою приватизаційних процесів і на підготовчому етапі розвитку ринку капіталу відіграла вагому роль у формуванні моделі розвитку фінансового ринку країни. В 1993 році ЗАТ «Українська фондова біржа» було запропоновано «Концепцію функціонування і розвитку ринку капіталів в Україні».[3] Це була фактично перша спроба окреслити модель, в напрямку створення якої необхідно було рухатись. Даний документ передбачав створення в країні централізованого фондового ринку з однією національною фондовою біржею, якою повинно було стати ЗАТ «Українська фондова біржа», з потужним інфраструктурним механізмом, що забезпечував би проведення торгів, укладення угод та доставку цінних паперів по всій території України, крім того, повинні були вживатися заходи, спрямовані на запобігання виникнення неорганізованих паралельних ринків. У даній концепції досить чітко простежувався варіант європейської моделі розвитку ринку капіталу в країні. Слід зазначити, що учасники ринку не сприйняли запропоновану концепцію, а були більш схильні до формування децентралізованих підходів у розвитку ринку капіталу, що більш характерно для американської ринково орієнтованої моделі фінансового ринку. Все це знайшло своє відображення в «Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України», затвердженої Кабінетом Міністрів України в 1994 році [4]. Зокрема, в цьому документі було визначено, що в цей період в Україні ринок цінних паперів перебуває на стадії свого становлення, створена та функціонує Українська фондова біржа з Центральним депозитарієм цінних паперів, системою їх електронного обігу, мережею філій та брокерських контор по всій території країни. Зростає кількість позабіржових фінансових посередників, емітентів, які зареєстровані у Мінфіні. Принциповим положенням даного документа стало те, що було визнано наявність позабіржового ринку поряд з централізованим біржовим ринком. Його інфраструктуру складають інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, довірчі товариства, холдингові фірми, страхові компанії, інші юридичні особи, які згідно із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" можуть провадити посередницьку, комісійну та комерційну діяльність з цінними паперами, а також аудиторські та консалтингові організації. Позабіржовий ринок цінних паперів не є альтернативою, а доповнює й розширює біржовий ринок, причому як на вторинному, так і, що особливо важливо, на первинному рівні. Саме в цій концепції було також зазначено, що процес акціонування та подальшої приватизації великих та середніх підприємств повинен передувати створенню фондового ринку країни. Слід також відзначити, що про посилення ролі фінансового ринку в розвитку економіки країни свідчить і те, що в 1995 році було прийнято ще один нормативний документ, який визначав принципові засади його подальшого розвитку, а саме «Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України», затверджену Постановою Верховної Ради. Наприкінці цього періоду в 1995 році Указом Президента створена Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку як спеціальний орган державного регулювання. В 1995 році створюється асоціація «Позабіржова фондова торговельна система», яка на сьогодні є найпотужнішою фондовою біржею, що охоплює близько 90% організованого ринку. Таким чином, це дозволяє стверджувати, що зазначений нами період з 1991 по 1995 рік має виключно підготовчий характер, оскільки масовий процес акціонування ти приватизації акціонерних товариств почав відбуватися саме в період 1996 – 1998 років (приватизаційний період). Якщо взяти до уваги, що на сьогодні продовжує відбуватися процес приватизації державного майна і в першу чергу в переліку об'єктів є стратегічно важливі потужні підприємства, то ще і на сучасному етапі відбувається формування серйозних засад розвитку ринку капіталу в країні.

2

Отзыв
Оставить отзыв
Имя
E-mail
Текст комментария
Оценка для товара