ТЕХНОЛОГІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПЕЙСКОГО СОЮЗУ В УМОВАХ ЄВРОЇНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ (Код: 381)

Рейтинг:
ТЕХНОЛОГІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПЕЙСКОГО СОЮЗУ В УМОВАХ ЄВРОЇНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
zoom Увеличить изображение
Цена: 1.00 грн
Количество: 

ТЕХНОЛОГІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПЕЙСКОГО СОЮЗУ В УМОВАХ ЄВРОЇНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

АНОТАЦІЯ

Розкрито сутність технологічної спеціалізації. Досліджено теоретико – методологічні засади поняття технологічної спеціалізації країн Європейського Союзу. Обґрунтовано ефективність та доцільність розвитку технологічної спеціалізації в умовах євроінтеграції та сформовано модель спеціалізації. Обґрунтовано стратегічний розвиток технологічної спеціалізації країн Європейського Союзу та розроблено напрями впровадження технологічної спеціалізації країн Європейського Союзу.

Ключові слова:Країни Європейського Союзу; Євроінтеграція України; Європейський Союз; технологічна спеціалізація.

АННОТАЦИЯ

Раскрыта сущность технологической специализации. Исследованы теоретико – методологические основы понятия технологической специализации стран ЕС. Обоснована эффективность и целесообразность развития технологической специализации в условиях евроинтеграции и сформирована модель специализации. Обосновано стратегическое развитие технологической специализации стран ЕС и разработаны направления внедрения технологической специализации стран ЕС.

Ключевые слова: Страны ЕС; Евроинтеграция Украины; Европейский Союз; технологическая специализация.

ABSTRACT

The essence of technological specialization. Investigated theoretical and methodological foundations of the concept of technological specialisation of the EU countries. Proved the efficiency and feasibility of development of technological specialization in terms of European integration and formed the model of specialization. Substantiated strategic development of the technological specialisation of EU countries and the developed areas of technological specialisation of the EU countries.

Keywords: EU; European Integration of Ukraine; European Union; technology specialization.

Актуальність теми. Кожна територія має незалежну особисту спеціалізацію – це поділ праці конкретного регіону світу на окремі типи. Така класифікація дозволяє досягти вершин у певній галузі. Яка б не була територія, у кожної є своя форма управління і типізації розвитку економіки.Євросоюз – це політичне і економічне об'єднання, яке налічує 28 європейських країн–учасниць. Головна мета його створення – утворення єдиної економічної зони, яке тягне за собою введення єдиної валюти. Європейський Союз – це свого роду держава з держав, в якому існує свій уряд, свої закони, суд, грошова одиниця і т. д. Юридично Євросоюз був утворений у 1992 році, коли був підписаний Маастрихтський договір. Саме тоді договором були визначені початкові позиції Євросоюзу по зовнішній політиці і політиці безпеки. В даний час діють три типу угоди, що передбачають різну ступінь інтеграції в Євросоюзі: членство в Євросоюзі, членство в зоні євро та участь у шенгенській угоді. При цьому, членство в Євросоюз не визначає автоматичне входження в список країн Шенгену. А в зону євро входять не всі країни–учасниці Євросоюзу. Наприклад: шенгенська угода між Великобританією та Ірландією підписана на особливих умовах та з обмеженнями. Великобританія також не входить в зону євро. Таку ж принципову позицію з нею поділяють Швеція і Данія. А Норвегія, Швейцарія, Ісландія і Ліхтенштейн не є членами Євросоюзу, але входять в шенгенську зону.

Тому актуальним є дослідження технологічної спеціалізації, яке протягом багатьох років досліджувало досить багато вчених. Це такі як А.Румянцева, В. Б. Захожий, Я. В. Литвиненко, К. В. Захожай, В.Крамаренко, І.Б.Насадюк, В. В. Копійка, О. І. Шнирков, В. І. Муравйов, В.О. Ріяки, В.О. Серьогіна, В.П. Кодацький, В. І. Довгалюк, Ю. Ю. Ярмоленко, П. Буряк, К. Беркита, Б. Ярема, О. Величко, І. Дмитренко, А. Крисоватий, О. Десятнюк, А. Крисоватий, О. Десятнюк, Я.В. Литвиненко, І.Д. Якушик, Є. А. Макаренко, М. А. Ожеван, Є. Б. Тихомирова,М.М. Рижков та інші. У кожного з них була своя особиста думка з приводу визначення сутності самого поняття технологічна спеціалізація країн Європейського Союзу.

Отже, на сучасному етапі розвитку економіки проблема розкриття сутності технологічної спеціалізації країн Європейського Союзу є досить актуальною, оскільки саме євроінтеграція, як процес юридичної, політичної, економічної інтеграції європейських держав, а також частково розташованих в Європі на даний момент досягається в основному за рахунок розширення Ради Європи та Європейського Союзу.

Ціллю статі є дослідження технологічної спеціалізації країн Європейського Союзу в умовах євроінтеграції України.

Основний матеріал. Головною проблематикою у нашому дослідженні є визначення «технологічної спеціалізації». Єдине визначення даного поняття зустрічається у Великій енциклопедії нафти та газу дає наступне визначення: «Технологічна спеціалізація» - це спеціалізація за окремими видами робіт (земляні, зварювальні, оздоблювальні та ін) або окремих їх комплексів (монтаж блочно-комплектних пристроїв, технологічного, енергетичного та іншого устаткування, пристрій ліній зв'язку і ін.).

На думку автора «технологічна спеціалізація країн Європейського Союзу» - це профіль країни, область, або галузь в якій вона має найбільший розвиток. 

Специфіка участі Європейського Союзу у системі міжнародного поділу праці визначає і особливості технологічної спеціалізації країни: стратегію і напрями впровадження нових технологій у виробництво та бізнес. Нові наукові і технологічні відкриття безперервно змінюють і поліпшують манеру, яким ми живемо і працюємо. Структура експорту та імпорту, показує основні галузі технологічної спеціалізації країн Європейського союзу (рис. 1, 2).

 

Рис. 1. Структура експорту з Євросоюзу

Рис. 2. – Структура імпорту до Євросоюзу

Отже, дані рисунки показують, що країни Європейського союзу у своїй технологічній структурі, як імпортують, так і експортують, машини та обладнання та енергоносії, також хімічні продукти. Отже, технологічна спеціалізація ЄС – це розвиток хімічної промисловості, розвиток галузі енергоносіїв, та загальної промисловості.

Європа має завидну репутацію у світі, завдяки високотехнологічним науковим досліджуванням, який робиться високо компетентним персоналом.

У контексті цієї структури визначаються основні напрями технологічної спеціалізації країн Європейського Союзу (рис. 3):

Напрями технологічної спеціалізації країн Європейського Союзу

Нарощування розмірів фінансування наукових програм інноваційного розвитку (доведення витрат кожної країни  –  члена Європейського Союзу мінімум до 3 % ВВП)

Інноваційно – технологічна модернізація неконкурентоспроможних галузей виробництва

Встановлення пріоритету прискореного розвитку найновіших, наукоємних галузей

Посилення міжрегіонального та внутрішнього регіонального співробітництва в наукових розвідках та інноваційних технологіях, вироблення загальної політики їх розвитку

Максимальне сприяння поширенню інновацій по всьому простору Євросоюзу

Створення загальноєвропейської інформаційного середовища і єдиного європейського наукового простору

Посилення уваги до фундаментальних наукових вивчень як фундаменту прикладних знань і інноваційних технологій

 

Рис. 3. - Напрями технологічної спеціалізації країн Європейського Союзу

В Європейському союзі проведена одна третина світового наукового знання, а вчені Європейського союзу є експертами світового класу в таких областях, як: екологічні науки, медичні дослідження, транспорт, космічні технології, телекомунікації. Для Європейського союзу істотною завданням є підтримання і посилення цієї репутації [1, с. 22].

Європейською Комісією на початку 2000 р. був запропонований проект створення Європейського наукового простору (ЄНП), який був затверджений Європейською Радою в тому ж році. Цей проект є досить детальним планом налагодження взаємовигідного науково – технологічного співробітництва, спрямованого на досягнення цілей, сформульованих у Лісабонській стратегії. Його особливість полягала в тому, що Європейський науковий простір проголошувався відкритим для всіх країн світу. Цим надавалися нові можливості політиці міжнародного науково – технічного співробітництва. Особлива увага приділялася країнам з перехідною економікою, зокрема членам СНД. Щодо них ставилася мета, по – перше, сприяти стабілізації наукового потенціалу цих держав і, по – друге, допомагати у вирішенні проблем, які становлять взаємний інтерес. Тому розроблено напрямок Європейського Союзу з науково – технологічної спеціалізації, що є провідним інструментом реалізації науково – дослідної політики Європейського Союзу [4, с. 78].

Головне призначення з науково – технологічної спеціалізації – забезпечити підтримку в досягненні мети, зафіксованої Європарламентом в Лісабоні – «побудувати в Європі найбільш конкурентоспроможну і динамічну, засновану на знаннях економіку в світі, забезпечити здатне стале зростання економічне, зростання кількості та добротності робочих місць та досягнення більшої соціальної єдності» [3, с. 45].

Головна мета науково – технологічної спеціалізації – внести вклад у створення Загальноєвропейського науково  –  дослідницького простору (European Research Area – ERA).

Як новий науково-практичний підхід до технологічної спеціалізації в рамках Європейського Союзу зробила Німеччина (таблиця 1). 


Таблиця 1 – Напрямки технологічної спеціалізації Німеччини всередині Європейського Союзу[6, с. 74]

Основні

країни  –  члени Європейського Союзу

Напрями технологічної спеціалізації всередині Європейського союзу

послуги

виробництво

сільське господарство

Німеччина

Туризм, інжиніринг; будівництво, банківські послуги

Обробна промисловість; машинобудування та виробництво інструментів (машинне обладнання, механічні верстати і устаткування, обладнання для шахт, залізо, сталь); електротехніка (електродвигуни, генератори, трансформатори, побутові електроприлади, телекомунікації); автомобільна промисловість, автозапчастини та аксесуари; металеві вироби; хімічні виробництва; нафтопереробка; фармацевтична промисловість; устаткування по захисту довкілля і ноу – хау в цій області; енергозберігаючі машини і інструменти

Всі області, пов'язані з аграрним сектором

Досить гарним прикладом застосування технологічно спеціалізації та обміну технологіями є Німеччина, яка входить до країн Європейського Союзу. Специфіка участі Німеччини в системі міжнародного поділу праці визначає і особливості технологічного розвитку країни: стратегію і напрями впровадження нових технологій у виробництво та бізнес. До початку 70 – х років основна ставка робилася на використання нововведень, розроблених в інших країнах. На сьогоднішній день, незважаючи на те, що Німеччина імпортує високі технології, внутрішній науково – дослідний потенціал Німеччини досить високий [5, с. 36]. Більше половини витрат на НДДКР спрямовано на розвиток пріоритетних галузей німецької промисловості: машинобудування, хімія, електротехніка – саме в цих сферах Німеччина є технологічним лідером. Серед нових технологій у Німеччина високий рівень розвитку набули такі області як мікроелектроніка, молекулярна хімія, біотехнології, а також виробничі технології, спрямовані на підвищення продуктивності праці, зниження витрат, утилізацію відходів виробництва.

Тим часом Німеччина компенсує своє технологічне відставання в інших сферах за рахунок імпорту технологій. Використання «наздоганяючої стратегії» в цьому плані Німеччина дозволяє оптимізувати вигоду від міжнародного поділу праці. Адже технології – досить мобільний фактор виробництва, і, відповідно до теорії порівняльних переваг, Німеччина отримує більшу вигоду, імпортуючи високі технології з найуспішніших у цій області  країн і орієнтуючись на поглиблення своєї спеціалізації [5, с. 72].

Основні форми обміну технологіями Німеччини з іншими країнами – це передусім експорт та імпорт готової продукції, виробленої з використанням цих технологій (причому в останні роки частка наукомісткої продукції у зовнішньоторговельному обороті Німеччини зростає), прямі іноземні інвестиції (як видно із структури експорту та імпорту прямих іноземних інвестицій, Німеччина швидше вивозить технології за рахунок міграції капіталу, ніж імпортує), а також спільне проведення НДДКР та науково – виробнича кооперація в рамках різних програм, які субсидуються Федеральним Урядом (в цьому сенсі для Німеччини плідно співпрацю з США і поруч скандинавських країн). Сприяння науково – технічному співробітництву, здійснюється Федеральним міністерством освіти, науки, вивчень і технології Німеччини, полягає у наданні фінансової підтримки спільних науково – дослідних проектів і заходів з міжнародного обміну досвідом. Так, програма сприяння науково – дослідної кооперації малих і середніх підприємств дозволяє німецьким компаніям з максимальною чисельністю зайнятих до 500 осіб подавати заявки на співпрацю у області  науково – дослідної діяльності з іноземним партнером для реалізації проектів по НИОКРу обміну науково – дослідним персоналом і т. д.

Отже, міжнародна спеціалізація Німеччина визначає її технологічну спеціалізацію і місце на світовому ринку технологій. Німеччина імпортує з Японії і США інформаційні та комунікаційні технології, але займає лідируючі позиції у виробництві та експорті хімічних, бімолекулярних, екологічних технологій, а також в області мікроелектроніки. Розвиток Німеччини в цьому напрямку є пріоритетним, оскільки сприяє поглибленню міжнародної спеціалізації країни (продукція німецької промисловості є однією з найбільш конкурентоспроможних на світовому ринку), а це відкриває шлях для подальшої інтеграції Німеччини в світове господарство [11, с. 73].

Не зважаючи на наявність різних думок, досвід Німеччини показує як може технологічно розвиватись країна, але не всі країни мають такий розвиток, як Німеччина. Деякі країни, такі як  Великобританія, Франція, Іспанія, Греція мають взагалі збиткове торгівельне сальдо (рис. 4)

Рис. 4. – Загальне торгівельне сальдо країн ЄС у 2015 році (з урахуванням торгівлі між країнами Європейського союзу)

Таблиця 2 – Технологічна спеціалізація Великобританії, Франції, Іспанії, Греції

Основні

країни  –  члени Європейського Союзу

Напрями технологічної спеціалізації всередині Європейського союзу

послуги

виробництво

сільське господарство

1

2

3

4

Греція

Туризм;

судноплавство

Виробництво цементу; виробництво одягу і взуття; швейні вироби побутового призначення; трикотажна промисловість; виробництво вовняних виробів

Садівництво, виноградарство, тваринництво, рибальство

Франція

Туризм;

інжиніринг

Обробна промисловість; машинобудування, в тому числі оборонна техніка;

Інформаційні та комунікаційні технології, засоби автоматизації праці; хімічні виробництва; електроенергетика, електроніка;

нафтопереробка; авіакосмічна промисловість, атомна енергія, гідро електроенергія; фармацевтична промисловість; напої (вино, пивоваріння та безалкогольні напої);

виробництво вовняних виробів, одяг та взуття

Виробництво молочних продуктів, продукція тваринництва, фрукти і овочі

Великобританія

Туризм, сервісне обслуговування;

фінансові послуги (банківські, страхування, посередництво);

ділові послуги (реклама, консалтинг з менеджменту, бухгалтерський облік, інжиніринг, проектування); торговельні послуги

Машинобудування, приладобудування, електроніка;

хімікати (базові, промислові, сільськогосподарські);

нафтопереробка, видобуток нафти і газу; фармацевтична промисловість; авіатехніка, запчастини та обладнання; засоби автоматизації управлінської праці, комп'ютери, запчастини до них та програмне забезпечення; друкарське обладнання, видавнича техніка;

телекомунікаційне обладнання; електротехнічне заводське обладнання і машини та інше обладнання; пивоварна промисловість, виробництво безалкогольних напоїв

Тваринництво, вівчарство, молочні продукти, землеробство


Продовження таблиці 2

1

2

3

4

Іспанія

Туризм

Машинобудування; автомобільні двигуни; нафтопереробка; електричні побутові прилади; ізоляційні проводи і кабелі; виробництво продовольства і напоїв; виробництво взуття, одягу, текстильних виробів побутового призначення; виробництво гумових виробів, кераміка;

виробництво вина, переробка олив, виробництво масла

Фрукти і овочі; тваринництво

Отже, як видно з таблиці 2 всі країни мають досить подібні сфери технологічної спеціалізації, наприклад туризм, виробництво фруктів та овочів, машинобудування та інше.

Економічна інтеграція на європейському просторі розглядалася державами-членами ЄС як важливий інструмент стимулювання економічного зростання.  <span style="background-image: initial; background-position: initial; background-repeat: initial; background-attachment: ini

Отзыв
Оставить отзыв
Имя
E-mail
Текст комментария
Оценка для товара