Розвиток екологічних мереж в регіоні (Код: 61)

Рейтинг:
Розвиток екологічних мереж в регіоні
zoom Увеличить изображение
Цена: 150.00 грн
Количество: 

1

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНИХ МЕРЕЖ
1.1 Теоретико-методологічні підходи і розвиток екологічної мережі
1.2 Регіональна екологічна мережа – визначальний фактор сталого розвитку
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНИХ МЕРЕЖ В РЕГІОНІ
2.1 Аналіз та оінка географічних аспектів розвитку екологічної мережі регіону
2.2 Розвиток регіональної схеми Екологічної мережі Миколаївської області
2.3 Програма формування регіональної екологічної мережі
2.4. Регіональна екологічна мережа як чинник оптимізації ландшафтів Миколаївської області
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНИХ МЕРЕЖ В РЕГІОНІ
3.1 Головні напрями вдосконалення розвитку екологічних мереж регіону
3.2 Екологічна політика розвитку екологічних мереж регіону
ВИСНОВКИ
ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Вивчення процесів формування і розвитку екомереж є порівняно молодим і перспективним напрямом сучасних прикладних географічних досліджень. Науковцями вже з’ясовані теоретичні та практичні положення створення майбутньої національної мережі України, але питання розвитку регіональних екологічних мереж знаходяться на початковій стадії дослідження. Особливого значення і актуальності набувають дослідження територіальної структури природокористування регіону, об’єктів і територій природно-заповідного фонду як основних структурних елементів екомереж, виявлення пріоритетів і критеріїв ландшафтно-екологічної оптимізації території; визначення біологічних центрів, їх буферних зон, шляхів міграції живих організмів, зон найбільшого ландшафтного різноманіття тощо.

Наукова рада НАН України з проблем навколишнього середовища і сталого розвитку затвердила пріоритетні напрямки наукових досліджень, розробила методологічні основи цілеспрямованої роботи вчених України з питань соціально-економічного розвитку природокористування та якості навколишнього середовища. Основні концептуальні положення даного підходу викладені в працях В.В.Волошина, М.Д.Гродзинського, Б.М.Данилишина, М.І.Долішнього, С.І.Дорогунцова, В.І.Олещенка, Л.Г.Руденка, В.Я.Шевчука, Ю.Р.Шеляг-Сосонка, П.Г.Шищенка, та інших. Фундаментальним аспектам формування і розвитку екомереж присвячені також праці Ю.Р.Шеляг-Сосонка (1999), П.Г.Шищенка, М.Д.Гродзинського (2001), В.А.Барановського (2001), Т.Л.Андрієнко (1991), С.М.Стойка (1995, 2004), К.М.Ситника (1995), М.А.Голубця (1997). Слід відзначити вагомий внесок Л.Г.Руденка (1999, 2001), І.О.Горленко (2001), Н.Р.Малишевої, В.І.Олещенка (2001), В.М.Пащенка (2000) в розробку концептуальних основ екомереж в руслі міжнародної стратегії узгодженого розвитку, обґрунтування географічних аспектів їх формування.

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНИХ МЕРЕЖ
1.1 Теоретико-методологічні підходи і розвиток екологічної мережі

Екологічна мережа – єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об´єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України [1], і є частиною структурних територіальних елементів (далі – елементи) екологічної мережі – природних регіонів, природних коридорів, буферних зон. Екологічна мережа створюється з метою поліпшення умов для формування здорового довкілля, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, підвищення природно-ресурсного потенціалу території регіону. Вона сприятиме збереженню та охороні місць розселення унікальних та цінних видів рослин і тварин, збереженню генофонду, високоцінних і унікальних природних комплексів та екосистем, збалансованому й невиснажливому використанню біологічних ресурсів області у господарській діяльності.
Топчієв О.Г. (2004) розглядає формування екологічних мереж як новий напрям обґрунтування концепцій і програм сталого соціально-економічно-екологічного розвитку. На його думку елементи екологічної мережі виконують функцію природних каркасів екологічної безпеки регіонів.
Географічне забезпечення формування екомереж на думку Пащенка В.М. є одним із актуальних напрямів досліджень природи України. Тут перспективними дослідженнями є бачення ландшафтного каркасу екомереж, геоекомплексного і геокомпонентного наповнення природних ядер та екологічних коридорів, буферних зон, територій ренатуралізації.
Екологічна мережа є комплексною, багатофункціональною природною системою, до основних функцій якої належить збереження біорізноманіття, стабілізація екологічної рівноваги, підвищення продуктивності ландшафтів, покращення стану довкілля, перехід до збалансованого сталого розвитку регіону.
Об'єктами екомережі є території, які багаті на природне, генетичне, популяційне, видове, ценотичне та екосистемне різноманіття, прилеглі до них території з рідкісними видами та угрупованнями, заповідні території різних рангів, потенціальні до заповідання території, озера, річки, прибережні зони морів, самобутні культури землеробства і утворені ними ландшафти, історична і культурна спадщина, головні міграційні шляхи, місця масового розселення видів, території з різного ступеня зміненою рослинністю і навіть знищеною, що придатні для з'єднання центрів різноманіття.
Національна екологічна мережа (НЕМ) відіграє багатогранну роль – сприяє збереженню ландшафтного різноманіття, забезпеченню стійкості біоценозів, забезпечує природні шляхи міграцій окремих видів рослин і тварин. Опосередковано екологічна мережа забезпечує захист поверхневих і підземних вод, створює сприятливі умови для оздоровлення населення, позитивно впливає на стан природних ресурсів сільського, рибного, лісового господарства, захист поселень та шляхів сполучень від стихійних природних явищ та техногенних катастроф, понижує вплив парникового ефекту на клімат, нарощує продукування кисню рослинами, зменшує запиленість та забруднення приземного шару атмосфери, створює багато інших ефектів, корисних в екологічному, економічному, соціальному аспектах.
Таким чином НЕМ виступає як інтегральний природний ресурс багатоцільового призначення. Для вирішенні управлінських задач важливе значення має визначення індикаторів віднесення певних територій до екомережі. Внаслідок багатокритеріальності оцінки екомережі вони можуть визначатися в залежності до підходів щодо її визначення, таких як геосистемний, екологічний, економічний, геопланувальний, просторово-функціональний, землевпорядний тощо. Ефективність екомережі щодо збереження ландшафтного і біологічного різноманіття головним чином обумовлюється цілісністю її територіальної структури.
Проблема гармонійних стосунків суспільства з природою ускладнюється тим, що збільшення площі ландшафтів, які не зазнають антропогенного навантаження, спряжене з виникненням перепон економічного, організаційного і соціального характеру, оскільки вимагатиме зміни у структурі земельного фонду в зв'язку з залученням частини земель господарського використання до таких, на яких буде відтворено природні ландшафти.
В основу проектування екомережі закладаються як флористичні, фауністичні, геоботанічні, біоценотичні, так і ландшафтні критерії, оскільки різні ієрархічні рівні організації живого покриву характеризуються різними механізмами підтримки біорізноманіття. Різні групи критеріїв відбору доповнюють одна одну і жодна з цих груп не є самодостатньою. Проте, при виконанні конкретної роботи, можливо віддати перевагу тій або іншій групі критеріїв, у залежності від практичної потреби.
Як додаткові можуть використовуватися історичні критерії - дослідження історії господарського використання та природокористування території, популяційні критерії – дослідження популяцій типових та рідкісних видів тощо.
Флористичні (фауністичні) критерії це особливості складу (набору) таксонів (у першу чергу видів) рослин і тварин певної території. Крім якісних (флора як список видів) та кількісних (флора як чисельність видів) характеристик видового різноманіття, флора може характеризуватися складом своїх географічних, біоморфологічних, екологічних елементів, тобто груп видів (типологічні елементи флори) які мають певні спільні ознаки. Це ж стосується й фауни. Флористичні та фауністичні критерії є одними з найважливіших для здійснення аналізу території і плануванні елементів екомережі.
З флористичними критеріями відбору територій тісно пов'язані геоботанічні. Флора та рослинність нерозривно інтегровані в одному рослинному покриві і кожній елементарній (конкретній) флорі відповідає своя сукцесійна система рослинності закономірно організована система рядів природних змін рослинного покриву (сукцесійних рядів).
Ураховуючи положення статті 15 Закону України "Про екологічну мережу України", відповідно до якого проектування екомережі здійснюється шляхом розроблення регіональних схем формування екомережі Автономної Республіки Крим та областей, а також місцевих схем формування екомережі районів, населених пунктів та інших територій України, першим етапом планування екомережі є аналіз та оцінка специфіки території адміністративної одиниці за рядом позицій. Практично кожен адміністративний виділ з точки зору природної структури – одиниця, у тій чи іншій мірі, штучна. Адміністративні виділи, як правило не мають природних меж, тому ні флористичні, ні синдинамічні критерії, незважаючи на їх природність та безумовну необхідність не є достатніми. Їх необхідно доповнити ще однією групою критеріїв – ландшафтними критеріями. Ландшафтні критерії є визначальними для комплексного аналізу природних умов штучних адміністративних одиниць, вони враховують як сукупність фізико-географічної інформації, так і дані щодо антропогенної трансформації місцевості.
Ландшафтні критерії за своєю сутністю є географічними критеріями, проте вони тісно корелюють з біологічними – флористичними та геоботанічними критеріями вибору територій для включення до екомережі. Особливо важливим є тісний зв'язок між показниками біорізноманіття та характеристиками просторової структури ландшафту, під якою розуміється кількісне співвідношення та просторове розподілення різних елементів ландшафту. Кожен достатньо великий територіальний виділ характеризується неоднорідністю підстилаючих порід та гідрологічного режиму, а це, в свою чергу, спричинює неоднорідність флори, рослинності та біоти загалом.
При аналізі просторової структури ландшафту досліджується співвідношення на різних його ділянках (виділах) природних та антропогенних елементів, а також наявність антропогенних екотонів. Для оцінки структури ландшафту доцільно користуватися картами масштабу: 1:100000 – 1:200000. У цьому діапазоні масштабів можна виділити таких 5 типів структури ландшафту:
А - природні елементи ландшафту покривають усю територію виділу, який аналізується;
Б - природні елементи покривають територію виділу, однак є антропогенні екотопи вздовж комунікацій, меліоративних каналів тощо;
В - на території виділу є як природні, так і антропогенні елементи ландшафту;
Г - у межах виділу переважають антропогенні ландшафти, серед яких є природні екосистеми;
Е - у межах виділу є тільки антропогенні ландшафти.
Аналіз території сільськогосподарського підприємства бажано проводити з використанням карт землеустрою. Це дозволяє виділити у межах лучних або степових територій ландшафтні елементи різних груп за ступенем змін ландшафту. На територіях з переважанням антропогенних ландшафтів зростає роль незначних за площею ділянок природної рослинності, при умові, що вони пов'язані між собою у цілісну мережу. Таку мережу необхідно розглядати, як територію структурного елементу екомережі локального масштабу.
Оцінку просторової структури окремого цілісного лісового масиву зручно здійснювати на основі аналізу карти лісоустрою масштабу: 1:10000 або 1:25000 і таксаційних описів відповідного лісоустрою.
Структурні елементи екомережі визначаються за об'єктивно обумовленими природними чинниками, просторовими параметрами екосистем та інших типів територіальних утворень, відповідно до принципів територіального структурування Всеєвропейської екомережі та Закону України «Про екологічну мережу України».
Таблиця 1.1
Структурні елементи формування землекористування території природно- заповідного фонду у складі екомережі [19, с. 44]

2

 

Отзыв
Оставить отзыв
Имя
E-mail
Текст комментария
Оценка для товара