Маркетингове дослідження персоналу (Код: 48)

Рейтинг:
Маркетингове дослідження персоналу
zoom Увеличить изображение
Цена: 150.00 грн
Количество: 

 

1
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Поняття, значення маркетингових досліджень на підприємстві
1.2. Види маркетингових досліджень
1.3 Алгоритм процесу маркетингового дослідження персоналу на підприємстві
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕРСОНАЛУ НА КМД УДППЗ ″УКРПОШТА″
2.1. Організаційна характеристика підприємства
2.2. Аналіз маркетингової діяльності підприємства
2.3. Оцінка діяльності відділу маркетингу щодо проведення маркетингових досліджень персоналу на підприємстві
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРСОНАЛУ НА КМД УДППЗ ″УКРПОШТА″
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Актуальність теми дослідження. В ринкових умовах функціонування трудовий потенціал підприємств визнають одним із ключових ресурсів економіки, від ефективного використання якого на мікрорівні залежить ефективність використання активів підприємства, на макрорівні економічний розвиток держави.

У ХХІ ст. в умовах прискореного розвитку науки, техніки і технологій, глобалізації економічних процесів, доступності капіталу, широкого асортименту засобів і предметів праці конкурентні переваги підприємств формуються за рахунок ефективного використання професійних, творчих, комунікаційних та інших здібностей працівників, адже швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, розробляти і впроваджувати інноваційні проекти у всі сфери діяльності підприємства, ефективно управляти його виробничим потенціалом можна лише за наявності всебічно освічених, висококваліфікованих і мобільних працівників.

Для підприємств, більшість яких опинились в скрутному фінансовому стані, розв’язання проблеми ефективного використання трудового потенціалу є одним із шляхів підвищення ефективності ведення їх господарської діяльності. Маркетингові дослідження потенційних можливостей своїх працівників, рівня і ефективності використання ними трудового потенціалу є основою для прийняття управлінських рішень щодо відповідності продуктивності і оплати праці, коригування напрямів розвитку трудового потенціалу, поліпшення умов його реалізації, соціального забезпечення, розвитку господарської діяльності підприємства з врахуванням резерву невикористаних можливостей працівників.

Актуальність теми полягає у зростанні значення використанняінструментів маркетингу для реалізації конкурентного потенціалу підприємства вінтернаціоналізованому економічному просторі. Підприємства прагнуть володітиактуальною, достовірною та повною інформацією для прийняттяуправлінських рішень стосовно персоналу. Для цього організовуються та проводяться маркетинговідослідження трудових ресурсів, що являють собою систематичний процес постановки цілей,завдань, збору, аналізу інформації та розробки рекомендацій щодоподальших дій підприємства.

 

Розділ 1

 

Теоретичні аспекти маркетингового дослідження персоналу підприємства

 

1.1. Поняття, значення маркетингових досліджень на підприємстві

 

Актуальним питанням для різних організацій України є планування тоорганізація маркетингової діяльності підприємства. Одна з основних причиннедорозвинутості маркетингу в Україні – неналежна увага до маркетинговихдосліджень. Як наслідок цього, підприємства діють в умовах обмеженої інформації щодо ринку загалом та його окремих сегментів зокрема.

Згідно з класичними теоретичними поглядами, система управліннямаркетингом – це розроблений послідовний комплекс маркетингових дій,спрямованих на реалізацію маркетингових функцій та принципів, завдякияким мають бути відшукані потреби споживачів, відповідно задоволені, афірма отримає очікуваний прибуток.

Процес управління маркетингом має розпочинатися з аналізу ринкових можливостей, а саме – із вивчення факторів маркетингового середовищата оцінки їх впливу на діяльність компанії. Після цього має бути налагодженасистема маркетингових досліджень та інформації, завданням якої є регулярнаоцінка факторів маркетингового середовища, передбачення динаміки впливуцих факторів на діяльність фірми і поведінку споживачів. На основі цього вподальшому підприємство зможе визначити для себе пріоритетні сегментиринку та позиціонувати власну продукцію та підприємство для цих сегментів, розробити конкурентоспроможну маркетингову політику відповідно довивчених факторів.

У нашій країні практична маркетингова діяльність, яку реалізуютьгосподарські суб'єкти, зводиться до розроблення та впровадження комплексумаркетингу, якому не передує збір та аналіз інформації щодо факторів маркетингового середовища.

Сутність граничних поглядів на значення маркетингових досліджень вУкраїні зводиться до таких альтернатив:

- маркетингові дослідження – центральне завдання системи маркетингу, щомає вирішальний вплив на подальшу діяльність установи, оскільки ці дослідження дають інформацію для подальших дій та рішень підприємства (теоретичний погляд);

- маркетингові дослідження – "дорога розкіш" для підприємства, додатковізайві витрати, які в кінцевому результаті покладаються на споживача продукції, що робить її менш конкурентоспроможною (практичний погляд). Оскільки ж завданням підприємства є виготовлення саме конкурентоспроможної продукції, то такий підхід до маркетингових досліджень не може сприятиїх активному впровадженню [6, с. 60].

Маркетингова думка проявляється в тому, що це соціально орієнтований напрям, який дає змогу підприємствам отримувати стабільний прибутокзавдяки тому, що споживач одержує справді якісний товар. Тому маркетинг –це так звана етична філософія бізнесу, прояв поваги та любові до споживача.

Натомість в українському суспільстві слово "маркетинг" здебільшого асоціюється з негативом. Маркетингова діяльність асоціюється з комплексомхитрощів, що їх реалізують організації.

Проблема проявляється у невідповідності між популярністю маркетингової думки серед організацій та ставленням до неї споживчої аудиторії.Згідно з маркетинговою думкою, ключовим об'єктом уваги стаютьспоживачі та клієнти. Завдяки налагодженим дослідженням ці інтереси формують маркетингові політики (продуктову, цінову, збутову, комунікаційну)підприємства. Установи, які не застосовують маркетингового підходу, ключовим об'єктом уваги вважають власні інтереси. За таких умов вони такожрозробляють товарно-асортиментну політику, займаються процесом ціноутворення та налагодженням збуту, реалізують інформаційну та іміджеву підтримку продукції, але за таких умов ці складові навряд чи можна назватимаркетинговими.

 

Сучасна філософія бізнесу має будуватися на ефективному інструментарії, тобто кожна установа зобов'язана розробити таку стратегію та напрямиїї реалізації, які дали б змогу підприємству досягати своєї мети на ринку. Таким інструментарієм є комплекс маркетингу – товарна, цінова, збутова та комунікаційна політики.

Значення маркетингу власне і полягає в тому, що його складові політики – це єдині фактори впливу на поведінку споживачів, які може формувати та реалізовувати установа. Оскільки прибуток формують споживачі таклієнти, то для впливу на них (спонукання до купівлі продукції саме в цій установі, а не в конкурентів), кожне підприємство мусить реалізовувати маркетингову політику. З одного боку, це безпосередньо товарна політика (створення товарів і послуг, які відповідають смакам, потребам та запитам споживачів). З іншого боку, це додаткові фактори впливу на споживача, які реалізує установа (наприклад, конкурентоспроможна ціна, доступні та ефективнізасоби збуту та ефективні комунікації) [9, с. 112].

 

Функції маркетингу мають своє функціональне та змістове призначення. За функціональним спрямуванням можна виділити дослідну, дійову, соціальну та регулювальну функції. Дослідна функція реалізується в напрямі збору інформації й аналізу щодо факторів середовища та потреб споживачів. Цяфункція має ключове значення в контексті маркетингу. Дійова функція реалізується в напрямі розроблення маркетинг-міксу (тобто маркетингові дії можуть бути спрямовані на розроблення і впровадження на ринок товарів і послуг, встановлення на них адекватних цін, супроводження цих товарів ефективною системою збуту та комунікацій).

Соціальна функція дає змогу суспільству загалом та окремим йогопредставникам отримувати певні вигоди. Ця функція передбачає, що підприємства повинні нести соціальну відповідальність за свій товар перед споживачами. Для реалізації цієї функції створюється низка законодавчих актівщодо захисту прав споживачів. Зміст регулювальної функції полягає в розробленні адекватного маркетингового інструментарію залежно від наявногопопиту на продукцію. Тобто маркетингові дії мають стримувати надмірнийпопит і стимулювати недостатній.

 

Дослідна функція насамперед орієнтується на можливість отриманняінформації про споживача та закономірності його поведінки. Якщо ранішелюдина була предметом вивчення та дослідження соціології, демографії, криміналістики та інших дисциплін, але не економіки, то у XXI ст. вона стаєцентровим об'єктом уваги саме економічної науки.

Розвиток маркетингової думки як інструментарію формування конкурентних переваг окремих товарів, підприємств та галузей є характерним для сучасного економічного середовища. Якщо за масштабами виконання маркетингових досліджень попереду залишаються країни Західної Європи та США (наних припадає, відповідно, 40 % та 39 % загальносвітових видатків на здійсненнямаркетингових досліджень), то за показником зростання наукової зацікавленості в цій галузі Україна посідає далеко не останнє місце. Вітчизняна школа маркетингу постійно розвивається. Становленню української наукової маркетингової думки сприяли роботи багатьох учених, серед яких необхідно відзначити А.В. Войчака, С.С. Гаркавенко, В.Я. Кардаша, Є.В. Крикавського, М.А. Козоріз, О.Є. Кузьміна, Н.В. Куденко, Л.А. Мороз, Н.І. Норицину, А.В. Павленка,С.В. Скибінського, А.О. Старостіну, Д.М. Черваньова, Н.І. Чухрай.

З одного боку, явно простежується тенденція підвищення інтересу домаркетингу як до об'єкта дослідження. З іншого боку, майже немає вітчизняних робіт у сфері практичного застосування результатів маркетингових досліджень для підприємств різних галузей та невеликих установ, які неспроможні самостійно здійснювати дослідну діяльність.

Отже, потребує глибшої уваги процес налагодження маркетинговихдосліджень на підприємствах та в установах різної галузевої належності, ринкових позицій, розмірів і масштабів діяльності.

Погляди на саму суть маркетингових досліджень є неоднозначними.

Більшість економістів акцентують увагу саме на процесі організації та виконанні маркетингових досліджень, а не на їх призначенні та об'єктах вивчення.

Зокрема, класичне визначення маркетингових досліджень подає Ф. Котлер,згідно з яким "маркетингові дослідження – це систематичне визначення коладаних, необхідних у зв'язку з маркетинговою ситуацією, що стоїть перед фірмою, їх збір, аналіз та звіт про результати" [13, с. 246].

Американський дослідник у галузі маркетингу Гілберт А. Черчилльтрактує маркетингові дослідження як "спосіб отримання, передачі та обробкиінформації щодо ступеня ефективності плану маркетингу фірми" [7, с. 219].

Окремі дослідники (наприклад, А. Дайан, Е. Дихтль, Х. Хершген [3,с. 14] розглядають маркетингове дослідження як складову відповідних функцій маркетингового управлінського процесу. Німецькі вчені Е. Дихтль іХ. Хершген вважають, що в маркетингу аналіз ситуації є основою для прийняття рішень. До функціонального напряму приєднується відомий бельгійський учений Ж.-Ж. Ламбен [15, с. 119], який обґрунтовує вимогу постійного ісистематичного вивчення потреб ринку з метою забезпечення стійкої конкурентної переваги з поняттям стратегічного маркетингу. Про дослідженняринку як про знаряддя конкурентної боротьби пише відомий американськиймаркетолог Пітер Р. Діксон [4]. Схожість поглядів цих економістів полягає втому, що усі вони бачать маркетингове дослідження єдиним достовірнимджерелом інформації про фактори маркетингового середовища, в якому функціонує будь-яка організація. Оскільки ж середовище швидко змінює свої параметри та характеристики, то необхідно постійно збирати нову інформаціюпро всі зміни категорії середовища. Згідно з трактуванням поглядів наведених вище економістів, усі фактори маркетингового середовища мають бутидостатньою мірою досліджені, оскільки всі вони прямо визначають ефективність розроблених маркетингових рішень. Тому об'єктами маркетинговихдосліджень у такому баченні слід розглядати як усю сукупність факторівмаркетингового середовища установи, так і окремі складники цієї концепції.

Більшість фахівців підходить до поняття "маркетингове дослідження"шляхом перерахування основних його етапів, не виявляючи його сутності. Доних належить класик зарубіжного маркетингу Ф. Котлер. Багато вітчизнянихавторів повторюють таке формулювання або, спираючись на цей концептуальний підхід, дають свої визначення.

"Котлерівський", або процесуальний, підхід до маркетингових досліджень є пріоритетним і в російських наукових поглядах. Наприклад, його використовують відомий російський маркетолог Е.П. Голубков, а також А.І. Ковальов і В.В. Войтенко. Близька до них позиція відомого російського вченого Б.А. Соловйова, який додає до цього визначення мету – зменшення невизначеності, що сприяє прийняттю маркетингових рішень.

Серед поглядів науковців на маркетингове дослідження простежується і так званий методологічний підхід. На думку російського дослідника уцій сфері І.К. Бєляєвського, "маркетингове дослідження, продовжуючи бутискладовою частиною маркетингу, склалося в самостійний науково-практичний напрям. У нього є свій предмет, сформувалася синтетична методологія.

 

Маркетингове дослідження можна розглядати як галузь інформатики, оскільки воно підкоряється загальним законам і принципам цієї науки, а результатиїї діяльності органічно вливаються в загальне інформаційне поле дисциплін,що вивчають ринок" [3, с. 16].

До цієї позиції близька точка зору відомих американських вчених Дж.Еванса і Б. Бермана, які чітко формулюють поняття маркетингового дослідження як діяльності зі збору й аналізу даних про проблеми, пов'язані з маркетингом, і уточнюють, що це – комплексне поняття, яке включає всі види дослідної діяльності, пов'язані з управлінськими функціями маркетингу [18, с. 65].

Змістовний підхід до сутності маркетингових досліджень представляєАмериканська асоціація маркетингу. Вона дає таке визначення: "маркетингові дослідження – це вид діяльності, що пов'язує маркетолога із споживачами,покупцями і суспільством через інформацію. Інформація використовуєтьсядля виявлення і визначення маркетингових можливостей і проблем; для розроблення, удосконалення і оцінки маркетингових дій; для відстежування результатів маркетингової діяльності, а також для поліпшення розуміння процесу управління маркетингом". Дуже важливим у цьому визначенні є те, щомаркетингові дослідження здійснюються як на стадії, що передує виробництву (для встановлення рівня попиту і споживчих мотивацій на цільових ринках і розробки комплексу маркетингу), так і на стадії, що має місце у післявиробничий період (для контролю за ефективністю маркетингових програм).

Американські маркетологи А.С. Бернс і Р.Ф. Буш "маркетингові дослідження" тлумачать як "процес визначення, збору, аналізу і представлення інформації, що використовується для вирішення конкретних маркетинговихпроблем". Подібне ж визначення маркетингових досліджень наведено вбільш ранній роботі Х. Бойда, Р. Вестфула і С. Стача "Маркетингові дослідження": "Глибинна мета маркетингових досліджень – це інформація, що полегшує ідентифікацію чи вирішення проблем і допомагає менеджерам прийняти найкращі рішення, якщо вони необхідні".

У цьому визначенні важливо те, що маркетингові дослідження розглядаються як процес, який передбачає послідовність дій, спрямованих на отримання визначеного результату.

Комплексний підхід до визначення сутності маркетингових досліджень простежується в роботі вітчизняного науковця в галузі маркетингу А.О. Старостіної, який водночас розкриває методологію, процедуру та цілідослідження. "Маркетингові дослідження – це систематичний процес постановки цілей дослідження, ідентифікації обсягів, збору, аналізу об'єктивноїринкової інформації і розроблення рекомендацій для прийняття конкретнихуправлінських рішень щодо будь-яких елементів ринково-продуктової стратегії фірми і методів їх реалізації для досягнення кінцевих результатів у діяльності фірми в умовах сформованого маркетингового середовища".

Маркетингові дослідження насправді мають досить важливе значення,і різнобічні наукові підходи до визначення його суті тільки підтверджуютьцю думку. Адже маркетингове дослідження насправді:

- виступає першочерговою функцією маркетингу (функціональний підхід);

- у ході систематичного процесу, який передбачає послідовність визначенихетапів (процесуальний підхід);

- дає змогу отримати достовірну інформацію для прийняття стратегічних тапоточних рішень (фундаментальний підхід);

- дає змогу отримати інформацію, яка пов'язує через маркетолога споживача івиробника (змістовий підхід);

- дає змогу встановити причинно-наслідкові зв'язки і розробити ефективністратегії конкурентної боротьби завдяки застосуванню інформатизованихтехнологій у маркетингу (методологічний підхід).

Виходячи з таких міркувань, можна дати таке визначення маркетингових досліджень – це безперервний процес збору, обробки та комплексногоаналізу інформації про фактори маркетингового середовища з метою вироблення ефективних стратегічних і поточних рішень щодо формування конкурентних переваг окремих продуктів та (або) підприємства загалом.

Маркетингові дослідження слід розглядати як джерело достовірної танадійної інформації, яка б дала змогу підприємству розробляти ефективні маркетингові заходи для впливу на поведінку споживача. А бажана поведінка споживача для кожного підприємства полягає у виникненні в нього (споживача)відповідних реакцій щодо вибору продукції та установи, яка її пропонує. Такетрактування маркетингових досліджень підвищує увагу до системи маркетингу як центральної керівної функції управління будь-якою організацією, до чогобільшість українських підприємств та їх керівний апарат поки що не готовий.

Однак, тільки такий підхід до дослідження є доцільним в сучаснихумовах. Оскільки, споживач – єдине джерело забезпечення прибутку підприємства, а маркетинг ставить у центрі своєї орієнтації саме споживача йогопотреби, то тільки філософія маркетингу даватиме змогу підприємству отримувати сталі прибутки.

Українське державне підприємство поштового зв’язку "Укрпошта" (УДППЗ"Укрпошта") входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, є національним оператором поштового зв’язку України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року.

 

Діяльність УДППЗ "Укрпошта" регламентується Законом України "Про поштовий зв’язок" від 4 жовтня 2001 р., іншими Законами України, а також нормативними актами Всесвітнього поштового союзу, членом якого Україна стала у 1947 р.

Укрпошта функціонує як самостійна господарська одиниця з 1994 р., коли було утворено Українське об’єднання поштового зв’язку "Укрпошта", яке в липні 1998 р. реорганізовано в нині діюче УДППЗ "Укрпошта" згідно з Програмою реструктуризації Укрпошти, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.98 за №1.

Українське державне підприємство поштового зв’язку "Укрпошта" сьогодні – це:

- понад 14 тисяч поштових відділень по всій території країни, з них понад 10 тисяч – у сільській місцевості;

- понад 98 тисяч працівників (з них понад 41 тисяча – листоноші) щороку здійснюють обробку та доставку споживачам майже 300 млн. поштових відправлень, 17,5 млн. посилок та відправлень з оголошеною цінністю, 22 млн. переказів, доставляють понад 120 млн. пенсій;

- безпосередня доставка пошти здійснюється до 15 млн. абонентських поштових скриньок;

- розповсюдження за передплатою та вроздріб близько 10 тис. найменувань періодичних видань, або понад 1,083 мільярда примірників у рік (з них за передплатою – 1, 005 млрд. прим., уроздріб – 77,5 млн. прим.);

- перевезення близько 40 тис. тонн періодики щороку, загальний пробіг автотранспорту при цьому становить понад 100 млн. км.;

- щороку видання мільйонними тиражами стандартних поштових марки, понад 35 сюжетів художніх поштових марок і блоків, 60 сюжетів художніх маркованих конвертів та 70 сюжетів немаркованої послуг.

2

Отзыв
Оставить отзыв
Имя
E-mail
Текст комментария
Оценка для товара